Menu

Імплементуючи в Україні вимоги законодавства ЄС до діяльності інвестиційних фондів у рамках виконання угоди про асоціацію, важливо прописати окремі вимоги для кожного з типів ІСІ – експерти

Київ, 26 листопада 2015 року – Для ефективного розвитку українських інвестиційних фондів та гармонізації законодавства України з вимогами європейського законодавства відповідно до положень угоди про асоціацію з ЄС важливо змінити підхід до регулювання діяльності компаній управління активами. Вимоги до діяльності фондів слід підвищити, запровадивши, у той же час, певний перехідний період, щоб учасники ринку могли адаптуватися до нових реалій. Крім того, при імплементації європейських директив важливо врахувати особливості українського фондового ринку. За таких умов вдасться створити на українському фондовому ринку нові правила роботи, що сприятимуть залученню в Україну іноземних інвестицій, і, водночас, створити рівноправні умови для українських та іноземних інвестиційних фондів. Такої точки зору дійшли учасники круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі на тему «Досвід ЄС у регулюванні фондів прямого та венчурного інвестування та можливості його використання в Україні».

На даний момент чи не найбільше проблем у цьому процесі пов’язані з тим, що угодою про асоціацію з ЄС передбачено імплементацію в українське законодавство норм директив ЄС, які регулюють діяльність публічних інвестиційних фондів – UCITS IV, проте наразі їх залишилося в Україні всього 26, а абсолютна більшість вітчизняних інститутів спільного інвестування – 98%, в управлінні яких знаходиться 97% активів, що інвестовані в реальний сектор економіки – за аналогією відповідають європейським «фондам альтернативних інвестицій». Таким чином, вимога, яка мала б стосуватися 2% ІСІ, поширилася на всі такі інституції. Така ситуація, зазначив Дмитро Леонов, директор Українського інституту розвитку фондового ринку, головуючий Ради Української асоціації інвестиційного бізнесу, викликає серйозне занепокоєння, адже йдеться про суми у десятки і сотні мільярдів гривень: лише активів пайових фондів, які відносяться до альтернативних за класифікацією ЄС, в Україні понад 200 мільярдів гривень. «Постає питання, чому ці фінансові інституції мають виконувати регуляторні вимоги, які не відповідають європейській практиці, які можуть призвести до згортання їх діяльності і, відповідно, вилучення з реального сектору економіки 150 мільярдів гривень, тому що невиконання регуляторних вимог для багатьох фондів означає їх ліквідацію, і, відповідно, погашення перед цими фондами зобов’язань підприємств-позичальників», – підкреслив пан Леонов. Враховуючи таку ситуацію, критично важливо встановлювати окремі вимоги до кожного з видів інвестиційних фондів. На цьому наголосив і Олександр Мертенс, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», зазначивши, що «венчурні фонди вимагають абсолютно своїх підходів до регулювання, які не мають повторювати підходи до UCITS, публічних фондів, чи то хеджфондів».

Слід зазначити, що у законодавстві ЄС для кожного з видів фонду прописано окремі вимоги, про що розповів Армін Каммел, член Ради Європейської асоціації управління фондами та активами (EFAMA), голова з правових та міжнародних питань Австрійської асоціації компаній-управляючих інвестиційними фондами (VÖIG), презентуючи особливості регулювання діяльності ІСІ в Європейському Союзі. За загальноєвропейськими стандартами, до фондів альтернативного інвестування відносяться усі ті, що не вписуються у критерії UCITS, незалежно від форми співвласності, і їх діяльність регулюється окремою директивою, положення якої однакові для усіх таких фондів. Єдиний виняток для останніх – у випадку, коли сума активів, якими володіє фонд альтернативного інвестування, не перевищує певного ліміту: у такому випадку фонд зобов’язаний виконувати лише частину вимог директиви.

Зі свого боку, Віталій Шапран, експерт Українського товариства фінансових аналітиків, наголосив на тому, що нормативи щодо діяльності ІСІ варто впроваджувати, грунтуючись на реальних ризиках, а не типі ІСІ. Він зазначив, що реформу важливо проводити послідовно: спершу якісно покращити систему розкриття інформації, потім допрацювати законодавство, що регулює ідентифікатори ризиків, а також залучити до обговорення учасників ринку.

У свою чергу Дмитро Тарабакін, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, запевнив, що регулятор підходить до імплементації нововведень зважено і послідовно. Імплементацію вимог до UCITS розпочнуть, скоріше за все, не раніше другої половини 2016 року. Окремі вимоги для аналогів UCITS, публічних фондів, та альтернативних інвестиційних фондів, пообіцяв він, планується чітко встановити вже з другого півріччя наступного року. Пан Тарабакін зазначив, що не вважає нові вимоги до управління капіталом надто жорсткими, тим більш що регулятор погодився на «досить здоровий компроміс: на перші півроку-рік, залежно від обставин, ми зробимо «знижку» 50% до виконання нормативів», відтак, запевнив він, процес переходу на нове законодавство проходитиме досить збалансовано. «Наша загальна політика така: ера, коли ніхто ні за що не відповідає і ми працюємо у бізнесі без грошей відтепер закінчується. Держава має зробити усе можливе, щоб учасники ринку мали можливість заробляти, але жорстко наказувати порушників», – підкреслив Дмитро Табакін.