Menu

Перейти від «генерального плану» розвитку міста до сучасних практик – це перший крок до того, щоб якісно змінити українські міста – засновники та студенти школи урбаністики CANactions

Від генплану до «guide» плану: результати роботи  Школи урбаністики CANactions». УКМЦ, 24.12

WATCH IN ENGLISH

Київ, 24 грудня 2015 року – У рамках першої студії школи урбаністики CANactions студенти розробили стратегію трансформації міського простору Івано-Франківська. Візія майбутнього міста ґрунтується на ідеї «міста відкритих дверей, яке створює розмаїття можливостей та життєвий баланс за всіх». «Це місто для всіх і кожного, у якому можна безперешкодно піти до річки, насолодитися природою, від річки пішки піти до історичного центру,  звідти вирушити на околицю міста», – розповіла під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі Анна Берестецька, випускниця першої студії Школи CANactions. Для того, щоб врахувати у проекті всі взаємопов’язані деталі, студенти працювали у тематичних групах –  «екологія», «культура», «економіка» , «інфраструктура» та «суспільство». «У рамках першої студії ми займалися тим, як від пострадянської практики з генеральним планом перейти до тих практик, які зараз використовуються в усьому світі і реально впливають на те, що міста змінюються якісно. Це перший крок до того, щоб змінити наші міста не декларативно, а по факту», – зазначив Владислав Тимінський, директор освітньої програми CANactions School.

«Сподіваюся, завдяки нашому руху і нашій школі вдасться хоч на піввідсотка змінити протягом наступних років уявлення українців про те, що збереження природи – це надзвичайно важливо», – зазначив Віктор Зотов, співзасновник CANactions School. «Ми намагаємося поєднувати 2 речі – навчання та результативність і заточеність на швидкі зміни», – зазначив Владислав Тимінський. Основними принципами навчання є акцент на практичні завдання, роботу з реальними кейсами – конкретними містами чи конкретними локаціями у місті, та міждисциплінарний підхід. «Це значить, що ми запрошуємо до участі в програмі фахівців із дуже різних галузей – від архітектури до економіки, від соціології до ІТ-сфери, але їх усіх поєднує дуже важливий критерій для нас: зацікавленість у проектах міського перетворення», – зазначив він. «Цей проект має дуже хорошу соціальну складову, екологічну складову. Зокрема, урбаністика допомагає вирішити соціальні питання, – зауважила  Ірина Озимок, керівник програми фонду WNISEF, що надає підтримку проекту. – Після закінчення навчання випускники школи будуть впроваджувати свої малі практичні проекти. У багатьох вже є свої ідеї: хтось хоче облаштувати район, хтось хоче покращити доступ до деяких місць для людей на візках, хтось хоче допомогти матерям знайти своє місце в місті».

Пані Озимок зазначила, що приклади того, як у результаті урбаністичних проектів вдалося створити креативні простори, вже можна побачити у Києві – це, зокрема, Сквер Небесної Сотні та парк «Наталка», облаштовані з ініціативи громадського суспільства та за їх власним задумом. «Ми дуже раді, що у рамках цієї школи ми також починаємо працювати з місцевою владою, зокрема з мерами міст, і дуже сподіваємося, що це теж принесе свій результат, тому що партнерство активних громадян, місцевої влади і бізнесу обов’язково дасть результат», – зазначила Ірина Озимок.

Хоча школа фізично знаходиться у Києві, серед 18 учасників є також мешканці Харкова, Івано-Франківська та Львова. Друга студія буде присвячена трансформації постіндустріальних міст, а «кейсом», над яким працюватимуть студенти, буде Краматорськ. «По-перше, це постіндустріальне місто. По-друге, дуже багато міст на сході були «заводоцентричними», і так як ми прагнемо змінювати не фасад міста, а наповнення, то це той реальний кейс, з яким працювати дуже актуально», – зазначила Ірина Озимок.

Усі бажаючі стати студентами другої студії можуть подати свої заявки до 3 січня.