Київ, 20 січня 2016 року – Випадків насилля на ґрунті ненависті в Україні поменшало. Нарешті у 2015 році налагодили координацію та узгодження даних ГО з інформацією правоохоронних органів. Водночас через тимчасову анексію Криму та окупацію частини Донбасу стало важче моніторити та верифікувати випадки насилля на цих територіях. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповів виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс під час презентації доповіді «Два роки війни: ксенофобія в Україні у 2015 році». За його словами, зменшення таких випадків частково пов’язана зі зменшенням провокацій з боку російських спецслужб у цій сфері.
На тимчасово окупованих територіях панують антисемітські та гомофобські настрої. Не визнається жодна церква, окрім православної [московського патріархату]. «Водночас, люди, які незгодні з твердженням про мультикультуралізм [на цих територіях], піддаються таким покаранням, які не вписуються у жодний кримінальний чи адміністративний кодекс», – зазначила Тетяна Безрук, співкоординатор Групи моніторингу прав національних меншин.
Як зазначив В’ячеслав Лихачов, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, порівняно з 2014 роком зменшилась кількість злочинів на ґрунті расової ненависті. Втім у 2015 році зафіксували один летальний випадок. «Ми бачимо, що війна та загострення національних почуттів не привела до загострення ситуації», – підкреслив пан Лихачов. Він додав, що все ще існує серйозна проблема з гомофобією, а також залишається високий рівень антисемітського вандалізму.
У той час, коли в Україні фіксують десятки злочинів, пов’язаних з ксенофобією, у країнах Західної Європи лік йде на сотні та навіть тисячі. В’ячеслав Лихачов пояснив, що у європейських країнах враховують усі такі прояви, починаючи з погроз по телефону та образ на вулиці. «Ми просто не маємо можливості фіксувати такі випадки», – зазначив він.
За словами керівник Групи моніторингу прав національних меншин, найбільш уразливими є видимі меншини – ті, які можна помітити на вулиці: вихідці з країн Африки та Азії, роми, люди, які носять традиційні предмети одягу релігійних меншин, а також представники ЛГБТ спільноти, якщо вони відкрито демонструють свою приналежність.