Євроінтеграція
Україна – за крок до омріяного безвізового режиму з ЄС. Слідом за Єврокомісією, яка 18 грудня 2015 року офіційно визнала Україну такою, що виконала умови для подолання візових бар’єрів із ЄС, своє слово озвучив і Європарламент. Його депутати ухвалили резолюцію, якою засвідчили готовність України до такого кроку.
Україні залишилося «взяти» останню фортецю – Раду Європи, яка має проголосувати за включення України до списку держав, громадяни яких не потребуватимуть віз для подорожей країнами «Шенгену». Рішення має бути одноголосним. Українським дипломатам доведеться докласти чималих зусиль, щоб досягти цього результату та упевнитись, що результати референдуму з українського питання, що проходитиме в Нідерландах на початку квітня цього року, не стануть формальним підґрунтям для відмови.
Конкурентна політика
Російський «Газпром» визнаний в Україні транзитним монополістом. Зловживання монопольним становищем коштуватиме йому 85 млрд. грн. Рішення про стягнення штрафу у такому розмірі ухвалив Антимонопольний комітет України, який дійшов висновку, що дії «Газпрому» на ринку транзиту газу впродовж 2009-2015 років є тому підтвердженням. Сума штрафу розрахована за новою методикою, яка є однією зі складових реформи антимонопольного законодавства, й враховує кращі світові практики у цій сфері.
Макрофінансова стабілізація
Державний бюджет України на 2016 рік, попри всі складнощі з ухваленням, отримав схвальні оцінки з боку Міжнародного валютного фонду. МВФ визнав головний кошторис України, а також закладені в ньому податкові зміни такими, що відповідають умовам співпраці з цією інституцією. Це означає, що Україна у 2016 році може розраховувати на фінансову підтримку з боку МВФ, який є головним кредитором країни. Загальний обсяг коштів, який МВФ готовий надати Україні за програмою розширеного фінансування, складає 17,5 мільярдів доларів і розрахований на чотири роки. За цією програмою Україна вже отримала 6,7 мільярдів доларів і найближчим часом очікує на черговий транш.
Відкритість влади
Визнання власних помилок – рідкісне явище для українських чиновників. Тим більше не за рішенням суду, а з власної ініціативи. Саме так вчинило Міністерство фінансів України з роз’ясненнями Державної фіскальної служби України щодо того, як мають трактуватися окремі норми податкового законодавства (зокрема, йдеться про авансові платежі з податку на прибуток та спрощену систему оподаткування). Поява цих роз’яснень викликала обурення серед підприємців, які побачили в них дискримінаційний характер. Проте цього разу реакція бюрократів була швидкою: листи з відповідними роз’ясненнями були відкликані. Це добрий знак, який дає надію сподіватися на побудову ефективного діалогу в ході розробки й втілення податкової реформи, запланованої у 2016 році.
Децентралізація
Об’єднані громади, утворені в рамках реформи децентралізації, поволі починають жити новим життям. Її ознаки – у нових підходах до взаємин не тільки із центральною владою (прямі фінансові взаємини за принципом міст обласного значення), а й між владою та мешканцями всередині цих громад. Провайдерами таких змін мають стати старости, які представлятимуть інтереси мешканців сіл та селищ, що об’єдналися, у виконавчих органах місцевого рівня, а також допомагатимуть із оформленням всіляких документів. Перші вибори старости громади вже відбулися 17 січня. Подібні вибори відбудуться в майже 200 об’єднаних громадах вже наступного місяця. Саме ефективна робота старост має продемонструвати мешканцям сіл та селищ, які відмовилися від об’єднання, дієвість реформи децентралізації.
Енергоефективність
Мешканці багатоквартирних будинків уже отримали зиск від євроінтеграційних прагнень України. З 1 січня 2016 року в них більше не болить голова і не страждає гаманець через необхідність перевірки й оновлення лічильників на воду, газ чи електрику. Ціна питання – кілька сотень гривень. Відтепер це клопіт постачальників послуг. Що відповідає європейській практиці й закладено в Закон «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набув чинності на початку цього року.
Антикорупційна реформа
Одна з найочікуваніших пересічними громадянами реформа знову в аутсайдерах через спроби саботажу роботи Національної агенції з питань запобігання корупції (НАЗК) – однієї з базових ланок системи боротьби з корупцією. НАЗК має запустити відкритий електронний реєстр декларацій держслужбовців, що дозволить суспільству контролювати відповідність статків і доходів чиновників. Та станеться це лише після обрання керівного складу НАЗК, у формуванні якого громадськість побачила ознаки саботажу. Те саме відбувається й з відміною норми державного бюджету 2016, яка відтерміновує запуск згаданого реєстру декларацій на 2017 рік, що суперечить зобов’язанням України за умовами Угоди про Асоціацію з ЄС. Проте відповідний законопроект уряду профільний комітет парламенту поки що не рекомендував до розгляду у сесійній залі. Тож поки триває опір антикорупційним нововведенням, суспільство досліджує статки можновладців через гру, створену журналістами.