Оновлення влади
Політична криза в Україні не подолана, але, тим не менше, уряд залишається працювати в повному складі за виключенням міністра економіки Айварас Абромавічуса та його команди. Міністри, які відкликали свої заяви, публічно висунули умови, за яких вони залишатимуться працювати в Кабміні. Серед них – неприпустимість політичного тиску у вирішенні кадрових питань, найскоріше ухвалення Парламентом реформаторських законопроектів та вирішення питання гідної оплати праці державних службовців. І хоча деякі з питань – поза компетенцією самих заявників, проте факт їхнього публічного оприлюднення свідчить про спробу побудови нового, більш цивілізованого формату взаємодії не тільки між різними гілками влади, але й з суспільством.
Конституційна реформа
Конституційна реформа (в частині правосуддя) поволі просувається. Після того як Конституційний суд визнав, що запропоновані Президентом зміни до Конституції не суперечать нормам Основного закону, Верховна Рада попередньо схвалила їх у першому читанні. Фінальне голосування відбудеться вже цієї сесії парламенту (до липня цього року). За умови, що законопроект підтримає конституційна більшість (не менше 300 голосів), перезавантаження судової гілки влади розпочнеться вже влітку 2016 року.
Реформа ліквідовує суддівську недоторканність, висуває нові вимоги до кандидатів на суддівські посади та запроваджує переатестацію для суддівського корпусу. Судді дистанціюються від політичного впливу з боку Верховної ради та Президента, але водночас нестимуть більшу особисту відповідальність за ухвалення неправомірних рішень.
Реформа охорони здоров’я
Нова схема закупівлі ліків через міжнародні організації довела свою ефективність: у 2015 році ліки обійшлися державному бюджету на 30-60% дешевше, ніж в 2014 році. Торік ЮНІСЕФ, ПРОООН та Crown Agents, залучені Міністерством охорони здоров’я, закупили ліки за 12 державними програми на суму понад 2,2 млрд грн (60% бюджетних видатків на ці цілі). Успіх впровадження реформи в 2016 спонукали МОЗ передати усі програми закупівель міжнародним організаціям, щоб повністю усунути корупційні ризики та покращити забезпеченість українських пацієнтів необхідними ліками. Йдеться про суму понад 4 млрд грн.
Реформа інфраструктури
Україна випробувала «новий Шовковий шлях». Перший український потяг подолав шлях від кордону Україна-ЄС до Китаю в обхід Росії за 15,5 діб. Новий маршрут дозволить доставляти українські та європейські товари до азійських країн за умови заборони транзиту територією РФ. Із часом тривалість маршруту скоротять до 10-11 днів.
Альтернативний залізничний шлях зможе конкурувати з традиційною доставкою морем (маршрут Німеччина-Китай займає 36 днів), та залізницею – Транссибірською магістраллю (16 днів).
Децентралізація
Доступ спроможних громад до фінансових ресурсів для розвитку – через ухвалення спеціального закону. Наразі створення таких громад наражається на супротив як з боку мешканців, недостатньо поінформованих про реформу, так і обласної влади, яка через механізм обмеження доступу до ресурсу подекуди саботує реформу. Закон пройшов перше читання. На його остаточне ухвалення очікують до кінця поточної сесії (до липня 2016 року).
Енергоефективність
Комунальне підприємство “Львівводоканал” залучило 7,5 мільйонів євро для реконструкції очисних споруд та будівництва біогазової станції. Грант Фонду східного партнерства підвищить енергоефективність підприємства, а також поліпшить екологічний стан міста Львова.
Реформа правоохоронної системи
Івано-Франківськ став 11 українським містом, де запрацювала нова патрульна поліція. До червня 2016 року аналогічне оновлення кадрового складу має завершитися в 29 містах України.
Прискоренню реформи й підвищенню її якості сприятиме й допомога з боку європейських структур. Консультативна місія ЄС, що працює в Україні, й опікується реформуванням сектору цивільної безпеки України, очолив Кястутіс Ланчінскас, До призначення він працював на посаді очільника поліції Вільнюса, де також займався реформою. Набутими навичками він планує поділитися з українськими колегами