Київ, 9 березня 2016 року – В останньому рейтингу економічних свобод Україна посідає 162 місце, між Конго і Соломоновими островами. Це свідчить про те, що українська економіка відноситься до так званої репресивної економіки. Про це під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі заявив Борис Давиденко, головний редактор VoxUkraine. За словами Світлани Русакової, члена ініціативної групи VoxUkraine, спеціаліста відділу міжнародних продаж боргових цінних паперів Dragon Capital, інвестиції Україні наразі дуже потрібні для стабільного розвитку економіки. «У 2014 році об’єм прямих іноземних інвестицій впав до рекордно низьких 300 мільйонів доларів, в той час як ще у 2013 цей показник складав 4,1 мільярдів доларів. А у 2015 році ця цифра була на рівні 3,1 мільярдів доларів. Однак, за підрахунками Нацбанку, 76% з цієї суми припадало на банківський сектор і зарубіжні банки конвертували видані кредити в акції своїх «дочок», відповідно це не живі кошти», – повідомила Світлана Русакова.
Існує ряд масштабних індексів, які оцінюють загальну економічну ситуацію в країні, розповіла пані Русакова. Йдеться про Doing Business, який визначає, наскільки легко відкрити і вести бізнес в країні. В цьому рейтингу Україна посідає 83 місце із 189. Також є Індекс сприйняття корупції, який вираховується організацією Transparency International, тут Україна посідає 130 місце із 168. За Індексом економічних свобод Україна на 162 місці зі 178. Цей індекс складається із 10 компонентів, які розділені на 4 групи, відтак експерти проаналізували, за якими критеріями Україна набрала найменшу кількість балів. Зокрема, в Індексі економічних свобод Україна набрала 20 балів із 100 через надмірні бюрократичні процедури, обмеження на інвестиції у деяких секторах економіки, слабкість механізмів виконання контрактів, уповільнення приватизації та мораторій на продаж сільськогосподарських земель іноземцям, пояснила Світлана Русакова. У наступному компоненті – індексі фінансової свободи, що визначає інтенсивність державного втручання у фінансовий сектор та діяльність банків, Україна набрала 30 балів. Серед причин експерт назвала зарегульованість банківської системи і всього фінансового ринку, велику кількість проблемних кредитів у портфелях банків, регуляторні перешкоди для іноземних фінансових інститутів, низький рівень розвитку фінансового ринку та привілейований стан інститутів із державною долею. За третім компонентом – індексом свободи від корупції, Україна набрала 26 балів – через повільний запуск роботи антикорупційних органів та посиленої взаємодія влади і бізнесу. За четвертим компонентом Індексу економічних свобод – захистом прав власності, де для оцінки аналізується законодавство, спрямоване на захист прав власності інвесторів та враховуються випадки експропріації приватної власності – Україна набрала 25 балів через низький рівень захисту приватної власності, неефективну та корумповану судову систему.
Володимир Семенихин, директор департаменту розвитку підприємництва і регуляторної політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, зазначив, що міністерство працює над підвищенням рейтингу України в Doing Business, проте робота за останні два роки – радше імітація процесу. «Але за останні півроку Міністерство економіки створило дерегуляційний офіс, в який залучили фахівців, які розуміються на роботі щодо рейтингу Doing Business. «Ми в грудні вже створили «дорожню карту», тобто розклали ці 10 компонентів по всіх показниках, які вони вимірюють, ми написали перелік пунктів, які треба реалізувати уряду і парламенту, і в грудні вже Кабінет міністрів своїм рішенням затвердив цей план дій. Там 46 пунктів, від грудня із цих 46 пунктів вже підготовлено половину», – повідомив директор департаменту розвитку підприємництва і регуляторної політики. При цьому він зауважив, що експерти готові реалізувати усі пункти, необхідні для української економіки, протягом наступних двох місяців. Але, на думку Володимира Семенихина, не вистачає участі парламенту. «Без ефективно працюючої інституції під назвою «український парламент» реформ в цій країні не буде», – підкреслив він.
За словами Наталії Шаповал, керівника економіко-політичних досліджень Київської школи економіки, члена редколегії VoxUkraine, щодо рейтингів існує багато критики. Наприклад, якщо говорити про Індекс економічних свобод – немає чіткої залежності від росту ВВП. Крім того, індекси можуть абстрагуватися від певних проблем, наприклад, оподаткування, оскільки розглядаються не всі його види. До того ж, каже пані Шаповал, індекс розглядає лише монетарну політику всередині країни. «Проте поява різних індексів – це скоріше добре, аніж погано, оскільки ці індекси дозволяють нам дивитися на різні аспекти і бачити об’ємнішу картину та, нарешті, не концентруватися лише на одному ВВП», – зауважила керівник економіко-політичних досліджень Київської школи економіки.
Головною проблемою є те, що нині складно представляти кейс інвестицій в Україну, повідомив Сергій Будкін, партнер інвестиційно-банківської компанії FinPoint. «І це насправді велика проблема, оскільки, на відміну від попереднього десятиліття, грошей у світі стало суттєво менше після «нафтового шоку». Можливості заробити їх і вкласти в країни, які біль-менш забезпечують більш привабливі умови для інвестування, стало більше і, відповідно, конкуренція за кожен долар зросла кардинально», – розповів Сергій Будкін. Тому, за словами експерта, у цьому контексті важливо мати бодай якийсь позитивний індекс, який можна доєднати до презентації інвестиційної привабливості країни.
Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії зауважив, що Європейська Бізнес Асоціація провела опитування щодо інвестиційної привабливості України. «39% називають ключовим фактором боротьбу з корупцією, 25% – податкову реформу, 24% – судову реформу, 14% – прискорення реформ, 8% – очищення державних установ від бюрократії», – навів дані експерт. На інвестиційну привабливість України негативно впливають ризики для інвестора, зокрема, корупція в судовій системі, макроекономічна нестабільність, валютне регулювання і обмеження для іноземних інвесторів, що стосуються виводу дивідендів , а також «тліючий конфлікт на сході України, який найменше піддається управлінню», підсумував Гліб Вишлінський.