Київ, 10 березня 2016 року – Після провалу спроби спецслужб РФ здійснити державний переворот у Республіці Молдова 14 січня 2016 року, існують ознаки того, що Росія змінила свою стратегію відносно даної країни. «Військово-політичне керівництво Російської Федерації відмовляється від проведення оперативних спеціальних заходів відносно органів державної влади Молдови для сприяння внутрішньополітичним процесам у легальній площині в інтересах задач Російської Федерації», – зазначив Анатолій Баронін, директор аналітичної групи«Da Vinci AG», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Пан Баронін повідомив, що 4 березня Конституційний суд Республіки Молдова своїм рішенням анулював зміни до Конституції від 5 липня 2000 року, згідно з якими Молдова стала парламентською республікою завдяки тому, що вибори Президента перенесли у стіни парламенту. Таким чином, суд відновив механізм виборів Президента прямим всенародним голосуванням. Термін Президента Ніколая Тімофті завершується у березні 2016 року. Підготовка до президентських виборів розпочнеться після того, як парламент внесе відповідні поправки до законодавства і назначить дату голосування. Найбільш імовірно, що вибори відбудуться цього року, вважає пан Баронін. Обрання Президента прямим всенародним голосуванням сприятиме політичній стабільності у Молдові, проте є загроза того, що прихід на цю посаду проросійського кандидата допоможе Кремлю запустити сценарій зміни зовнішньополітичного курсу Республіки Молдова, зазначив директор аналітичної групи «Da Vinci AG».
«За нашими оцінками, Російська Федерація розглядає як пріоритетний сценарій, згідно з яким проросійський Президент Республіки Молдова ініціює та підписує аналог Меморандуму Козака у рамках реінтеграції невизнаної Придністровської Молдавської Республіки (ПМР) у склад Республіки Молдова», – заявив Анатолій Баронін. Попри те, що повноваження Президента доволі вузькі, він має право ініціювати референдум з питань національного значення, який є необхідним для внесення змін до Конституції з метою змінити форму державного устрою країни. Пан Баронін нагадав, що редакція Меморандума Козака зразка 2003 року передбачала, що Молдова повинна стати асиметричною федерацією, а ПМР та Гагаузія отримали б особливий статус і, завдяки цьому, можливість блокувати небажані для автономії законопроекти. Крім того, Молдова зобов’язалася б дотримуватися нейтралітету, демобілізувати армію та надати Росії право розмістити свої війська на території Предністров’я на 20 років як гаранта врегулювання конфлікту. За словами експерта, непрямим свідченням того, що такий сценарій існує, є декларація ОБСЄ, прийнята у грудні 2015 року у Бєлграді. Згідно з положеннями документу, Придністров’ю пропонують спеціальний статус у складі Молдови.
Таким чином, аналог «Меморандуму Козака», якщо його підпише майбутній проросійський Президент Молдови, призведе де-юре до реінтеграції 500 мешканців Придністров’я у склад 3,5 мільйонної Республіки Молдова. Внаслідок цього збережеться і посилиться російський контингент в ПМР у складі Молдови – тобто, на території країни буде розміщена російська база, а євроатлантичний рух Кишинева буде заблокований, зазначає експерт. Крім того, проведення парламентський та місцевих виборів із врахуванням волевиявлення населення Придністров’я повністю змінить електоральну та політичну карту Молдови – внаслідок виборів проросійські партії отримають більшість у парламенті.
«Враховуючи той факт, що Молдова наразі має такі ж проблеми з територіальною єдністю, як і Україна – з окупованими територіями, ми розглядаємо даний прецедент як можливість аналізу зміни російської стратегії щодо Республіки Молдова і, у майбутньому, апробації даної стратегії на території України»,- заявив Анатолій Баронін.