Київ, 25 березня 2016 року – З 402 осіб в органах прокуратури, які підпадають під закон про люстрацію, було виявлено 11 осіб, як мають відповідні судові рішення або яких переховують. Решта, за інформацією Міністерства юстиції України, не перебувають у лавах прокуратури. Тобто, в цій частині більше ніж на 90% закон про люстрацію в органах прокуратури спрацював. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявила Тетяна Козаченко, директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України. Вона повідомила, що склали поіменний перелік посадовців органів прокуратури, хто підлягає «автоматичній» люстрації в органах прокуратури. Міністерство юстиції відповідно за критеріями посад і термінами перебування зробило повні реєстри таких посад та всіх осіб, які перебували на них для того, щоб визначити, які з цих осіб підпадають під заборони, передбачені законом. А саме – 10 років не мають права займати державні посади і, відповідно, не перебувати у лавах органів прокуратури. «Міністерство юстиції виявило всього 387 таких посад. На таких посадах перебувало 486 осіб всього, із них підпадають під заборони 402 особи. Це означає, що ці особи займали найвищі посади в прокуратурі та були на цих посадах, відповідно, не менше року або під час Революції Гідності і не пішли за власним бажанням», – заявила Тетяна Козаченко. Вона пояснила, що ці реєстри складені саме за посадами. «Тут ротація всіх кадрів прокуратури, керівних посад за 4 роки часів Януковича. […] Тому що зараз ми розуміємо, в який день, хто де був, які приймалися рішення, хто очолював і відповідав за функціонування органів…», – наголосила директор департаменту з питань люстрації.
Крім того, зазначила Тетяна Козаченко, більше ніж 90% цих осіб зараз не перебувають на своїх посадах. Вони звільнені, внесені в реєстр або звільнилися за власним бажанням. Міністерство юстиції виявило наступні випадки. «4 особи, які перебувають у лавах прокуратури, підпадають під критерії очищення влади, але мають судові рішення. Це головний бухгалтер Генеральної прокуратури, заступник, виконуючий обов’язки прокурора Києва», – розповіла представниця Мінюсту. При цьому, за її словами, в кожному судовому провадженні Генеральна прокуратура не подавала апеляцію і не з’являлася на судові засідання. Тобто, «фактично усунулася від виконання закону» для того, щоб надати судову індульгенцію людям, щоб вони й надалі перебували на посадах. «Крім того, виявлено 6 осіб, які очолювали під час Революції Гідності райони Києва, прокурора, були керівниками або заступниками, а зараз їх ховають безпосередньо в органах прокуратури області», – акцентувала Тетяна Козаченко.
Директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України зауважила також, що в Конституційному суді є 6 суддів, які мають конфлікт інтересів, і не мають права перебувати у складі суду щодо розгляду питань про очищення влади. Вона процитувала лист, наданий Генпрокуратурою депутату Єгору Соболєву щодо кримінального провадження, де зазначено, що «ці судді з кар’єрного інтересу фактично прийняли завідомо неправомірне рішення щодо узурпації влади Президентом Януковичем».
Олександра Дрік, голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет», розповіла, що протягом року громадська організація займалася моніторингом виконання закону про очищення влади та вела свій реєстр осіб, які підлягають люстрації. «Станом на сьогодні у цьому реєстрі 2 596 осіб, на яких розповсюджуються так звані автоматичні критерії […] Математично ви вирахували, що під так звані автоматичні критерії підпадає близько 5,5 тисяч осіб. Це означає, що всім цим особам, на сьогодні заборонено займати посади в органах виконавчої влади протягом наступних 10 років», – заявила Олександра Дрік. Саме тому сьогодні в Конституційному суді ті, кому цей закон забороняє повертатися на посади, намагаються його скасувати. «Під люстраційні заборони підпадає 21 народний депутат цього скликання парламенту. В основному, це депутати «Опозиційного блоку», це Льовочкін, Ківалов, Лукаш і т.д, люди, які очолювали керівні органи в період Януковича і які зараз залишилися в Україні, але хочуть повернутися на керівні посади», – сказала голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет».
Олександра Дрік висловила припущення, що переговори, які нині ведуться Президентом щодо формування нового уряду, включають у себе людей, яким люстраційний закон забороняє повертатися на посади. «Серед тих 6 суддів, які досі залишаються на посадах і допомагали Януковичу узурпувати владу, щонайменше двоє не були звільнені за квотою Президента»,- підкреслила вона. При цьому голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет» нагадала, що Тетяна Козаченко опублікувала нещодавно інформацію, що два роки тому, народний депутат Петро Порошенко голосував за постанову, яка пропонувала звільнити суддів Конституційного суду, які голосували за неконституційні рішення, що допомогло Януковичу узурпувати владу за порушення присяги судді. «Проте, через два роки Президент Порошенко не зробив нічого для того, щоб ці судді були звільнені. Більше того, зараз він використовує їх в своїх інтересах, для того, щоб вони погоджували ті зміни і ті законопроекти, які потрібні йому. Це стосується, зокрема, змін до Конституції, нещодавнього скандального рішення Конституційного суду, яке визначило, що наступна чергова сесія може бути будь-коли. Фактично, це означає, що ми зараз з вами отримаємо нового узурпатора», – каже Олександра Дрік. І люстраційний закон у цьому контексті є надзвичайно важливим законом, бо якщо не зможемо відстояти сьогодні люстрацію, то завтра будуть знищені всі здобутки постмайданівського періоду, додала голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет».