Київ, 12 квітня 2016 року – Енергоефективність – це комплексний захід. Потенціал енергоефективності в побутовому секторі та бюджетній сфері приблизно складає 3-4%. При цьому, 31% – це загальний потенціал енергоефективності у промисловості. Насамперед, йдеться про гірничо-металургійний комплекс, хімічну промисловість і виробництво будівельних матеріалів, генеруючий комплекс та транспорт. Про це під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі повідомив радник міністра енергетики та вугільної промисловості України Сергій Поровський. «У загальному, якщо ми оцінимо весь об’єм скорочення енергоресурсів, який ми можемо досягнути за рахунок заходів з енергоефективності, то це приблизно 31% загального споживання енергетичних ресурсів. Це становить приблизно 32,3 мільйона тон нафтового еквіваленту […] це більше, ніж весь газ, який ми спожили у 2015 році», – заявив Сергій Поровський. За його словами, передусім слід правильно використовувати енергоресурси. Якщо говорити про газ,то це зменшення втрат, оптимізація роботи ТЕС та ТЕЦ та стимулювання правильної поведінки споживача. Насамперед, це маневрування графіку добового споживання електроенергії, що дасть можливість зменшити втрати і знизити використання вугілля, що є дефіцитним нині, пояснив радник міністра. По-друге, в ТЕЦ і ТЕС можна осягнути 30% скорочення енергетичного ресурсу завдяки оптимізації роботи об’єктів даного комплексу, що потребує капіталовкладень. Але, в першу чергу, потребує проведення енергетичних аудитів та впровадження енергетичного менеджменту, зауважив Сергій Поровський.
Роман Марецький, заступник директора Департаменту технічного регулювання енергоефективності – начальник Управління державної експертизи Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, нагадав, що існує державна програма щодо підвищення енергоефективності. «Є відшкодування 20% на встановлення газових та електричних котлів для фізичних осіб, але не більше 12 тисяч, 10% – на встановлення енергоефективного обладнання матеріалів також для фізичних осіб, але не більше 14 тисяч, 40% для ОСББ – на встановлення енергоефективного обладнання та матеріалів, але не більше 14 тисяч», – розповів він. Також, за словами Романа Марецького, для субсидіантів передбачено близько 70% , але також не більше 14 тисяч. Він додав також, що для бюджетних установ вже запроваджено ЕСКО-механізм, що дозволить залучити кошти. Тобто, це механізм, спрямований на зменшення енергозалежності та переорієнтацію держресурсів з поточних витрат на капітальні інвестиції. «Нам потрібні інвестори, а вони йдуть до нас дуже неохоче», – зауважив пан Марецький. У планах – запровадити ЕСКО-механізм також і для приватного сектора, додав Роман Марецький.
Енергоефективість – це не щось ефемерне, а конкретний показник скільки виробляється якоїсь продукції, надається послуг за одиницю енергії, роз’яснив Олексій Хабатюк, експерт з питань енергоефективності. Тобто, чим більша енергоефективність, тим більше можна надати послуг або виробити товару за одиницю енергії, каже він. Але, при цьому, слід мати чіткий інструмент моніторингу і розуміти як цей показник змінюється в часі і чому. За словами Олексія Хабатюка, у сфері житлово-комунальних послуг основні ресурси в країні витрачаються на опалення. «Близько 75% енергоресурсів, які споживає населення, витрачається на опалення. Це і газ, який надходить до квартир будинків, це і централізоване теплопостачання, і частина йде на підігрів води, – каже експерт. – Але в Україні системної роботи щодо відслідковування цих показників немає».
Володимир Мамалига, виконавчий директор ВГО «Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України», нагадав, що існує Директива ЄС з енергоефективності. Але в Україні встановлювати рівень значень, що регламентує цей документ, можна тільки після завершення кризових явищ в економіці. А також слід провести повний енергетичний аудит. За його словами, на сьогодні в цьому вигляді дану директиву Україна імплементувати не може. Він зазначив, що об’єктами енергетичного аудиту можуть бути як підприємства, так і території чи регіони, але аудиту досі не проведено, каже виконавчий директор ВГО «Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України». «Про які програми і заходи можна казати, якщо ми цього не зробили. Тому що всі ці заходи не є обґрунтованими», – наголосив Володимир Мамалига.
Ілля Костров, представник Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, повідомив, що питоме енергоспоживання в Україні на один метр квадратний житлової площі складає 250 – 350 Вт/м2, що в 3 – 4 рази перевищує показники європейських країн. Наразі ця цифра в Європі в енергоефективних будівлях складає 45 Вт/м2, додав він. За словами Сергія Поровського, за даними статистичного балансу за 2014 рік, споживання енергоресурсів складає 105 мільйонів тон нафтового еквіваленту. «Якщо секторально, то 42% ми спожили в ПЕТ для виробництва електроенергії і тепла, 19% ми спожили в промисловості, 10% в транспорті, 19% – в побутовому секторі та бюджетній сфері, 6,3% – в агропромисловому комплексі та торгівельній сфері, 3,3% – це були втрати», – повідомив радник міністра енергетики та вугільної промисловості. “Енергоємність нашого ВВП за паритетом купівельної спроможності становить 0,34, це в 2,4 рази вище, ніж у середньому по Європейському Союзу», – заявив він.
Координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко зауважила, що фрагментарність рішень різних гравців у сфері енергозбереження не призводить до бажаних результатів. «Енергоефективність потребує комплексу різних заходів. І підвищення тарифів є лише один з дуже важливих заходів, який став драйвером, що мав би запустити реформу. Але паралельно повинна би включитися ще купа інших речей , такі як 100% встановлення приладів обліку», – заявила Тетяна Бойко. А також мають бути запущені серйозні програми з підтримки енергозбереження. Певні програми вже є, натомість існують проблеми в інформуванні населення щодо їхнього функціонування. На думку координатора житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА, найбільший потенціал є у житловому секторі. Але про будь-які заходи з енергозбереження можна говорити лише при наявності ОСББ, додала Тетяна Бойко. «На сьогодні це 7% будинків, це приблизно 16, 5 тисяч ОСББ без окупованих територій і Криму. Це є критично мало», – зазначила експерт.