Київ, 10 червня 2016 року – Основний інструмент громадського контролю за справедливістю тарифів на комунальні послуги – це моніторинг рішень, які приймають місцеві органи самоврядування щодо діяльності комунальних підприємств. Про це заявили представники Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг та експерти від громадськості під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Затвердження штатного розпису та річного плану діяльності місцевих підприємств – це основні важелі впливу місцевих органів самоврядування. Це особливо стосується річного плану, адже саме ця величина [об’єм споживання] є знаменником у формулі тарифу», – зазначив Дмитро Соломка, заступник департаменту тарифної політики і регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення НКРЕКП.
Дмитро Соломка зазначив, що чисельник формули тарифу включає витрати на електроенергію – 30%, зарплату – близько 30-35%, також податки, плату за послуги банку та перевірку лічильників. У знаменнику – об’єм реалізації споживачам, що випливає з річного плану діяльності комунальних підприємств, затвердженого органами самоврядування. «Ми переглядаємо чисельність персоналу, яку закладають у тариф, і стежимо, щоб не було перевищення норми; даємо рекомендації щодо оптимізації. Але велика роль і за самоврядуванням», – пояснив представник регулятора. Він нагадав, що підприємства-ліцензіати зобов’язані у 5-денний термін з моменту подачі заяви на перегляд тарифу оприлюднити детальну структуру тарифу у місцевій пресі, на сайті місцевої громади та на власному сайті. «Протягом цього періоду (до затвердження тарифу) громадяни можуть вплинути на структуру тарифу, якщо ці зауваження обґрунтовані», – зазначив Дмитро Соломка.
Активна громадськість має користуватися законом про доступ до публічної інформації і ретельно моніторити рішення органів місцевого самоврядування, наголосила Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних програм громадянської мережі «Опора». Експерт розповіла, що за результатами моніторингу активістів у 17 містах з’ясувалося, що підприємства зазвичай перепубліковують офіційну інформацію НКРЕКП, проте власні дані подають у неповному вигляді. Особливу увагу потрібно звернути на закупівлі підприємств-ліцензіатів. «Тут завдання Мінекономіки – змусити їх всі свої закупівлі здійснювати через систему ProZorro, тому що тільки так можна виявити корупцію», – наголосила експерт.
Необхідно стежити також за інвестиційною програмою, адже за неї громадяни також платять із власної кишені. «Вся прибуткова складова тарифу – тільки інвестиційна, вона йде на фінансування інвестиційної програми. […] Комісія щороку порівнює планову програму із фактичним виконанням і всі кошти, які не були використані переходять у програму на наступний рік», – зазначив Євген Люлевич, заступник директора департаменту тарифної політики у сфері теплопостачання НКРЕКП. У ній, зокрема, вже закладена 100% вартість встановлення будинкових приладів обліку тепла, має бути прописаний і план їх встановлення. «Завдання громадськості і професійної і споживачів – вимагати від підприємств теплопостачання побудинкового графіку встановлення лічильників. Ми зверталися до різних підприємств з проханням надати графік, але єдиний хто більш-менш надав – це Київ. Всі решта стверджують, що це комерційна таємниця», – зазначила Тетяна Бойко. Загалом інвестиційні програми реально працюють. «У нас за 2 роки за рахунок інвестиційних програм процент обліку, який був на початку 2015 року – 30%, наприкінці 2016 року очікується трохи більше 80%», – повідомив Євген Люлевич.
Тетяна Бойко звернула увагу на кричущу проблему з обсягами понаднормових втрат під час постачання тепла і гарячої води. «За даними нашого моніторингу, у нас є підприємства, у яких фактичні втрати сягають 90%. […] Тут потрібно серйозне політичне рішення, тому що дуже часто станом на сьогодні підприємства потім вимагають компенсації в різниці в тарифах. І виходить, що за ці понаднормові втрати ми повинні потім ще раз заплатити чи з державного, чи з місцевого бюджету. Тільки на 1 січня 2016 року ця сума становила 5 мільярдів гривень», – наголосила експерт. З огляду на це, було б справді доречно створити тимчасову комісію при Верховній Раді для перевірки структури витрат теплокомуненерго, як це пропонувала Альона Бабак, народний депутат України (фракція «Самопоміч»).
Євген Люлевич зазначив, що цю проблему збираються вирішувати через довгострокову програму. Відповідний порядок вже розробили минулого року. «Цей порядок передбачає часткове врахування в тарифах частки втрат під гарантії підприємств, що вони за 7 років поступово будуть зменшувати фактичні втрати до нормативу», – пояснив член НКРЄКП. Він додав, що цей механізм вже показав свою ефективність в енергетиці – втрати скоротилися з 20% до 10%.
Роман Вибрановський, координатор Українського медіа-центру реформ, запропонував експертному середовищу провести моніторинг у трьох містах з різних регіонів з метою визначити, наскільки відкрито підприємства публікують інформацію про свої видатки і наскільки місцева громада може контролювати їхню діяльність.
Учасники дискусії також нагадали, що вчора НКРЕКП затвердив нові тарифи відповідно до нової єдиної ціни на газ. Дмитро Соломко повідомив, що у зв’язку з цим зростання тарифів на воду «планується, але не дуже суттєве». «Ми плануємо, що в середньому по системі водопостачання по Україні зростання якщо відбудеться, то приблизно на 15%. Це залежить від ціни на електроенергію та об’ємів споживання, які за минулий рік суттєво знизилися», – деталізував він.