Київ, 17 червня 2016 року – Серед усіх напрямків співпраці України з Європейським Союзом, на сьогодні найбільшого прогресу досягли із впровадженням законодавчих змін, необхідний для лібералізації візового режиму із ЄС. Європейська комісія схвально оцінила реалізацію усіх вимог. «За моєю оцінкою, фінальне рішення приймуть скоріше за все восени. Проте коли б його не прийняли, це буде рішення на користь України, за лібералізацію візового режиму», – заявив Андрій Пленковіч, депутат Європарламенту, голова делегації Європарламенту до Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Гадаю, більшість політичних груп у Європарламенті добре усвідомлюють політичну вагу лібералізації візового режиму для українських громадян, у тому числі як свідчення довіри у нашому діалозі», – додав він.
Пан Пленковіч нагадав, що для скасування віз необхідне позитивне рішення 28 країн-членів ЄС та Європарламенту. Паралельно відбуваються аналогічні процеси щодо Грузії, Косово і Туреччини. Він зазначив також, що зараз з ініціативи деяких країн-членів обговорюють можливість внести деякі зміни-«запобіжники» до законодавства у цій сфері, які дали б ЄС ширший простір для маневру, щоб повернути візовий режим – на випадок, якщо після скасування віз виникнуть ті чи інші проблеми. «Це рішення, наскільки мені відомо, прийматимуть до рішень щодо вищезазначених чотирьох країн», – додав депутат Європарламенту.
Українські експерти зауважили, що перспектива безвізового режиму, завдяки величезному суспільному запиту, стала дуже суттєвим каталізатором реформ. Це, зокрема, заходи у сфері боротьби з корупцією, які також були серед вимог, необхідних для скасування віз. Серед таких ключових змін – закон про електронне декларування доходів для посадовців, відкритий доступ до публічної інформації, закон про державне фінансування політичних партій, а також створення нових антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро, Національної агенції з питань запобігання корупції та низки інших. «Можливо це не дуже помітно для звичайних громадян, але навіть у деяких прогресивних країнах ЄС немає такого антикорупційного законодавства і комплексу антикорупційних органів, які з’явилися в Україні. Зараз основний виклик – це імплементація», – зазначила Олена Сотник, депутат Верховної Ради України, член фракції «Об’єднання «Самопоміч» та секретар Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції.
Впровадження законодавчих змін у рамках виконання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС відбувається повільніше. Це частково пов’язано з тим, що імплементація угоди не має за собою настільки політично вагомого чинника, як це було із законодавством для лібералізації візового режиму. Крім того, народні депутати не завжди усвідомлюють важливість тих чи інших нововведень. Водночас, зазначила Любов Акуленко, виконавчий директор Українського центру європейської політики, у цьому випадку вагому роль відіграють втрата російського ринку і падіння цін на сировинні матеріали, які експортує Україна. Для того, щоб економіка змогла вижити і розвиватися, підприємцям доведеться переорієнтуватися на європейський ринок.
Олена Сотник нагадала, що за 3 роки Україна має впровадити майже 500 директив, щоб узгодити законодавство зі стандартами ЄС. «За 2015 рік ми впровадили майже 90% запланованих змін. Більшість із них – у сфері енергетики, зокрема, постачання природного газу, у сфері екології, а також транспорту і торгівлі», – повідомила народний депутат. Любов Акуленко зазначила, що в рамках імплементації угоди Україна має впровадити європейські санітарні і фітосанітарні норми, а також технічні стандарти. Потрібно також прискорити процедуру пропуску вантажів на митниці і запровадити антимонопольне законодавство, і у цій сфері очікують найбільших труднощів.
Серйозним викликом є і те, що український малий і середній бізнес часто не готовий перейти на європейські стандарти, зазначила Любов Акуленко. Цей процес може зайняти ще 5-6 років. Проте, додала експерт, вже є позитивні тренди. «У 2015 році Україна отримала офіційний дозвіл від ЄС експортувати молоко, і 10 компаній отримали такий дозвіл. Для нас це величезна перемога – це «зелене світло» для виходу не лише на європейський ринок, але також на китайський, на ринок Саудівської Аравії та інші. Адже всі країни розуміють, що якщо компанія дотримується європейських стандартів, із нею можна працювати», – підкреслила вона. Подають надії також текстильна промисловість, яка почала розвиватися протягом останніх років, і, особливо, ІТ-компанії.
Проблемою, яка залежить не виключно від України, є доволі низькі квоти на імпорт українських товарів до ЄС без ввізного мита. «На Комітеті ми вирішили почати обговорення можливості повторних переговорів щодо збільшення квот. Сподіваємося, це вдасться зробити у наступному році», – зазначила Олена Сотник.
Депутат Європарламенту зі свого боку нагадав, що процес імплементації угоди про асоціацію ще не зовсім завершився. На подальші події частково може вплинути і результат референдуму 6 квітня у Нідерландах. «Сподіваюся, із допомогою наших колег із Нідерландів і розумної дипломатії , [… ] ми знайдемо раціональне рішення на рівні усіх 28 країн у діалозі з Україною, яке б дозволило ратифікацію угоди, але при цьому врахувало побоювання тих громадян, які на референдумі проголосували «проти», – зазначив він.
Андрій Пленковіч додав, що ЄС готовий тісно співпрацювати із урядом та Верховною Радою з метою допомогти їм налагодити координацію між собою і працювати швидше та ефективніше. Така взаємодія між Верховною Радою і Кабміном є запорукою реформ. «Угода про асоціацію – це своєрідний «маяк», дороговказ для України. Усі рішення, які пов’язані із Угодою, дуже важливі для послідовних реформ у країні. Цього можливо досягти лише за умови чіткого політичного консенсусу, що це один із топ-пріоритетів для уряду», – підкреслив Андрій Пленковіч. Він повідомив, що вчора на зустрічі європейські та українські експерти обговорювали перспективу ухвалення міжінституційної угоди, яка регулюватиме окремі нюанси відносин між урядом і парламентом, які не прописані у Конституції. «Така практика є у ЄС і вона добре працює», – зазначив Андрій Пленковіч. Європейські експерти вже передали українським парламентарям доповідь за результатами моніторингової місії, у якій викладені 52 рекомендації щодо збільшення інституційної спроможності Верховної Ради.
Також Андрій Пленковіч зазначив, що для України міг би бути корисним євроінтеграційний досвід Хорватії, яка стала членом ЄС всього три роки тому. Також Хорватія могла б поділитися досвідом мирної реінтеграції тимчасово окупованих територій, адже сама у свій час вирішувала цю проблему.