Мережа захисту національних інтересів «АНТС» зібрала провідних українських експертів для відкритої дискусії про те, наскільки національне законодавство відповідає європейським вимогам, з якими викликами стикається Україна на шляху до повної сумісності та що потрібно зробити, щоб адаптація була максимально швидкою та ефективною.
Модераторка заходу, голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ганна Гопко звернулась до голови Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС Іванни Климпуш-Цинцадзе з проханням оцінити перспективи відкриття восени цього року першого кластеру «Основи»?
«Я переконана, що ми маємо тримати максимально високо на порядку денному наше прагнення досягти членства в Європейському Союзі і дуже практичне, якісне просування до цієї цілі. І очевидно, що зовсім недавно, напевно, до якраз 22 липня, були можливості у всіх нас, напевно, вказувати на те, що перший кластер жодним чином ніяк не відкривається, абсолютно з надуманих підстав, якими є політизоване, заточене на внутрішню політику і на зв’язки з Кремлем вето Угорщини. Проте, 22 липня ми як держава дали всі підстави сумніватися нашим партнерам в тому, а наскільки ми серйозно націлені на досягнення результату. І тепер, я вважаю, що набагато більш прискіпливо буде відбуватися будь-яка оцінка, будь-якого кроку, який стосується нашого просування до Європейського Союзу», – відповіла народна депутатка.
Тому, за її прогнозом, звіт Європейської комісії з питань розширення, який на кінець жовтня – на початку листопада може бути оприлюднено, буде набагато жорсткіший, набагато чіткіший у критеріях, в умовах, які Україна зобов’язана буде досягти, якщо вона далі реально націлена на швидке просування.
Директор Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий пояснив, чому Європейський Союз сьогодні зацікавлений в розширенні.
«Ми маємо на сьогодні дуже багато союзників у самому Європейському Союзі, критичну масу стейкходерів на різних рівнях, і на рівні суспільств ключових країн більшості країн Європейського Союзу, які підтримують розширення, і на рівні ключових країн членів Європейського Союзу. Чому? Тому що більшість країн Європейського Союзу вбачають у розширенні Європейського Союзу передусім геополітичний проєкт. Вони справді зараз розглядають включення України і інших країн-кандидатів до Європейського Союзу в безпековому геополітичному ключі. Якщо не вдасться розширити ось цю зону благополуччя, європеїзації, демократизації на нові країни, то для Європейського Союзу в нинішніх кордонах це становитиме серйозну загрозу», – зазначив експерт.
Його колега, голова правління ГО ID Ukraine Сергій Рокунь відмітив, що на загальнодержавному рівні бракує визначеності та усвідомлення політики в тому, що євроінтеграція – це наш конституційний курс, і вимоги, які Україні Європейський Союз висловлює на різних етапах взаємодії, це не зовнішній вплив, а це наше прагнення відповідати стандартам, того курсу, до якого ми прагнемо.
«Європейський Союз та його органи – це не Watch Dogs, а наш стратегічний партнер, покликаний допомогти нашому суспільству та державі стати більш кращими, більш розвиненими. І тільки після того, як Україна закріпить процеси імплементації вимог та контроль за ними, можна буде демонструвати Європейському Союзу реальні результати і стати повноцінним партнером у європейському просторі», – додав Сергій Рокунь.
Питання контролю з боку громадянського суспільства у запровадженні реформ, необхідних для просування України на євроінтеграційному шляху, торкнувся народний депутат Верховної Ради IX скликання, голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
«Нам критично необхідно відкрити перший кластер. Нам дуже важливо, щоб фундаментальні права людини були недоторканими, і ми мали би демонструвати, що це не річ, де взагалі можлива якась дискусія. В той же час розуміємо, що лише під тиском суспільства відбуваються якісь позитивні зрушення. І де тільки цього тиску стає менше, відповідно, ніяких зрушень не відбувається. Ми не можемо чекати, поки суспільство вийде на вулицю для того, щоб робити адекватні кроки чи для того, щоб виправляти помилки, які влада вчиняє, а потім кається, пояснює, що недочитали, недодивилися», – заявив Ярослав Юрчишин.