Київ, 14 вересня 2016 року – За відкритістю та доступністю інформації про університет у топ-10 потрапили Києво-Могилянська академія, КПІ, Національний університет біоресурсів і природокористування, Прикарпатський національний університет, Уманський державний педагогічний університет, Донецький національний університет економіки і торгівлі, Львівська політехніка, Тернопільський педагогічний університет, КНУ ім. Шевченка та Уманський національний університет садівництва. Такими виявилися результати дослідження Аналітичного центру CEDOS, презентовані під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа центрі. Дослідження охопило усі державні та комунальні вищі навчальні заклади, окрім вишів силових структур – загалом 186 вузів, де навчаються понад 91% усіх українських студентів.
Основна мета дослідження – привернути увагу університетів до того, наскільки їхній сайт забезпечує абітурієнта повною інформацію про спеціальність для того, щоб його вибір був максимально зваженим. Єгор Стадний, виконавчий директор Аналітичного центру CEDOS, зазначив, що серед опитаних абітурієнтів 56% використовували сайт як основне джерело інформації. При цьому, 59% скаржилися на нестачу такої інформації. «Лише 20% університетів перетнули позначку 50 балів із 100. Тож загальний рівень насиченості сайтів інформацією залишається недостатнім», – повідомив експерт. Порівняно із минулим роком, свої результати суттєво покращили 12 вузів, найбільше – Києво-Могилянська академія (10 балів). Ще одна ціль дослідження, зазначив Єгор Стадний – виявити серед українських університетів флагманів кращих практик, аби інші вузи могли орієнтуватися на них. Єгор Стадний додав, що 70 вузів вже ознайомилися зі своїми позиціями у рейтингу, 12 із них звернулися до аналітиків CEDOS за додатковими рекомендаціями щодо того, як покращити наповнення сайту.
«Прозорість і фінансова звітність, якої поки що немає на сайтах усіх університетів, – це вимога закону про вищу освіту. Для нас це цінна інформація з точки зору того, як відбувається його імплементація з боку університетів», – зазначила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Микита Андрєєв, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, додав, що зараз деякі університети не лише не публікують інформацію, але й не реагують на публічні запити.
Лілія Гриневич та Микита Андрєєв зазначили, що інструментарій, апробований аналітиками CEDOS, стане у нагоді для системної роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з акредитації закладів та Міністерства освіти і науки. Олег Шаров, директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України, додав, що надалі цей рейтинг, якщо охопить вузи усіх форм власності, міг би стати національним рейтингом університетів, поруч із топ-200. Водночас, додав Володимир Бугров, проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, для цього необхідно розробити дуже чіткі рейтингові параметри, які дозволяли б повноцінно порівнювати між собою усі виші.
Лілія Гриневич зауважила також, що рейтинг продемонстрував серйозний розрив між лідерами з прозорості і університетами, які завдяки новій системі отримали більше бюджетних місць. «Ми бачимо, що ті, хто збільшили держзамовлення, можуть мати 39, 69, навіть 125 місце у рейтингу прозорості. Це може підірвати довіру вступників. Результати цього дослідження мають стати предметом розгляду у вищих навчальних закладах, щоб вони повернулися обличчям до суспільства і надали достатню інформацію. Відкритість – це свідчення того, що університет – не закрита структура, що він будує навколо себе громаду», – підкреслила пані Гриневич.
Володимир Бахрушин, головний експерт Реанімаційного пакету реформ, радник міністра освіти і науки України, зазначив, що відкритість інформації про університет важлива не лише з точки зору довіри суспільства, але й міжнародного партнерства – як наукового, так і фінансового. «В Україні недооцінюють таке джерело фінансування як фандрейзинг. Жоден донор не буде давати грошей університету, який не звітує про свою фінансову діяльність, – наголосив Андрій Мелешевич, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія». – Бути прозорим – це раціональний вибір, тому що це приваблює і абітурієнтів, і донорів».
На думку Михайла Винницького, радника міністра освіти та науки України, цей рейтинг можна залучати як один із інструментів формування університетської спільноти. Відтак бажано, щоб сайти містили якомога більше інформації про позакласний бік студентського життя, а також оцінку самими студентами тих чи інших викладачів.
Георгій Касьянов, директор Інституту розвитку освіти, зазначив, що бажано зробити окремий рейтинг саме щодо фінансової прозорості університетів. Іванна Антонова, представник Альянсу сприяння прозорому управлінню в освіті (АльянсUTEMA), зазначила з цього приводу, що зараз їхня організація у партнерстві із Міносвіти, Microsoft та Американською агенцією з розвитку розробляють електронну систему фінансової звітності навчальних закладів. «Наразі усе на стадії переговорів. Але ми точно знаємо, що оберемо 5 пілотних університетів, де система розпочне свою роботу», – зазначила вона. За її словами, дослідження CEDOS показало, що двоє університетів, які зацікавлені у цій співпраці, опинилися і серед лідерів рейтингу.
Учасники дискусії одностайно погодилися, що Україні у найближчому майбутньому необхідно створити єдиний реєстр усіх вузів із показниками, які цікавлять і абітурієнтів, і експертів, які проводять оцінку вузів. В ідеалі над цим проектом мали б працювати громадські організації. «Я категорично проти, щоб такі реєстри адмініструвалися МОН чи Нацагентством, чи будь-яким органом, що має владні повноваження. Це збільшує ризик тиску лобістів або адміністративного тиску», – зазначив Володимир Бугров. Олег Шаров додав, що при цьому бажано, щоб таких рейтингів було багато – щоб на їхній основі абітурієнти та державні органи могли робити об’єктивні оцінки та приймати рішення.