26-27 травня в Культурному центрі України у Франції відбулась міжнародна конференція «Перша українська незалежність, спадок Української Народної Республіки та постать Симона Петлюри». В цьому заході, організованому за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження” у співпраці з Українською бібліотекою імені Симона Петлюри в Парижі та Українським кризовим медіацентром (УКМЦ) експерти представили доповіді на стику історії, політології, військової справи та культури. На що було зроблено акценти, і якою була роль Симона Петлюри у боротьбі за українську державність в її різних проявах, вони розповіли на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Тему виступу кандидата історичних наук Ігоря Стамбола на конференції у Парижі було правонаступництво сучасної України.
«Нас сьогодні багато єднає з Українською Народною Республікою. Це і те, що є номінальним, наприклад, в назвах, у пошанованні постатей, в певних традиціях, ланцюг єдності. Дуже гарно тут відгукується тема пісні «Ой, у лузі червона калина», що єднає цей час, це протистояння із тим протистоянням, тому що Січові Стрільці були першою суто українською мілітарною організацією, і вона започаткувала оце століття боротьби. Це було за українську ідею, яка поступово трансформувалася аж до теми незалежності. І в будь-якому разі тут ми дуже багато речей проглядаємо, і ці речі варто підкреслювати, про них варто говорити на окремих майданчиках. Говорити про таку тяглість – культурну, політичну, юридичну», – наголосив історик.
Заступник директора Національного військово-історичного музею України Міністерства оборони України Ярослав Тинченко акцентував увагу на відродженні військових традицій Армії УНР у сучасних Збройних Силах України.
«Мені було особисто приємно розповісти про здобутки, які в нас є за роки незалежності, і показати, що ми забезпечили цю тяглість від війни за державність 1917, 1921 чи 1924 років до війни за незалежність сьогодення, адже Збройні Сили України значною мірою успадкували традиції Української Народної Республіки, починаючи від зовнішнього вигляду, символіки і почесних назв військових частин, і закінчуючи духом Збройних Сил України. Він значною мірою на сьогодні є петлюрівським», – сказав він.
На жаль, громадськість не лише в Україні, а й за кордоном говорить про звинувачення в тому, що Петлюра був антисеміт і погромник. І в цьому контексті, переконаний Ярослав Тинченко, заперечення і спростування цього міфу в подальшому є дуже важливим як для українського загалу, так і для західного.
Багато цінних матеріалів про ту епоху, про Україну в цілому і про Україну в контексті Європи зберігає Українська бібліотека імені Симона Петлюри, ідея якої зародилася понад 100 років саме в Парижі, який на той час був найпотужнішим політичним і культурним центром не лише Європи.
Цій темі присвятила доповідь старша наукова співробітниця відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського Марина Палієнко.
«На початку 1920-х років там розгорнув діяльність один з важливих осередків Державного центру УНР в екзилі. В політичній імміграції перебувала частина вояків, які переїхали до Франції, і в цей період приїжджає разом з В’ячеславом Прокоповичем Симон Петлюра. Він розгортає там свою громадсько-політичну і культурну діяльність. Однією з ідей було заснування культурного центру. Про це писав в своїх листах, підкреслював, що дуже важливо українцям пізнавати Європу, пізнавати світ, використовувати своє перебування в серці Європи з тим, щоб пити не з московських забруднених джерел, а з більш чистих нові знання про світ і так само поширювати знання про Україну, про її потенціал і культурні цінності», – зазначила Марина Палієнко.
10 років тому наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, засновниця Інституту Леонтовича Тіна Пересунько опублікувала працю про культурну дипломатію Симона Петлюри і тріумф української пісні в Європі
«Всі ці роки ми багато говоримо про реабілітацію Симона Петлюри на Батьківщині. І от мені було важливо доносити цю тему, цей бренд петлюрівського «Щедрика» в українську аудиторію і в американську. Ми говоримо про те, що і в Україні мало усвідомлюють, що ми є спадкоємцями УНР, а що говорити про закордонні аудиторії, особливо про Сполучені Штати? На жаль, сьогодні ми маємо справу з тим, що напряму говорити про Петлюру як про героя, як про щит Європи, як про нашого національного лідера ми собі не можемо дозволити на рівні держави. Тому робимо опосередковано. Сьогодні в МЗС стоїть скульптура Ластівочки. І там за QR-кодом зайшовши за відповідною інформацією, делегації з різних країн світу читають про культурну дипломатію Петлюри», – повідомила засновниця Інституту Леонтовича.
Наприкінці заходу Ігор Стамбол відмітив цінність таких подій, як міжнародна конференція «Перша українська незалежність, спадок Української Народної Республіки та постать Симона Петлюри»: «Головне, щоб у нас цей рух і ця тенденція були позитивні. Прослідковуючи погляди Петлюри до революційних періодів чи до визволених змагань, бачимо, що в нього вони були україноцентричні. Зрозуміло, що це було з модним на той час соціалізмом теж пов’язане, але, знову ж таки, відірвати соціалізм свого часу від українського питання було дуже складно, бо це вже ціла низка причин з тим була пов’язана. Але те, що ця людина дійсно жила Україною, українською культурою, прагненням до позитивних змін і потім ці позитивні зміни могла творити, принаймні, певний час, і якоюсь мірою за це поплатилася життям, а Україна сьогодні не шанує чи мало пам’ятає, звичайно, є несправедливістю, яку треба виправляти».