У Центральному державному історичному архіві України (ЦДІАК) зберігається понад 15 мільйонів цифрових копій, що складає 20 % його фондів. Зі слів директора установи Ярослава Файзуліна, до кінця року цей показник планується збільшити до 25 %. Про це він повідомив під час круглого столу «Повертаємо забуті імена: завершення оцифрування генеалогічних документів у ЦДІАК України».
На збереженні в архіві знаходиться низка біографічних документів багатьох видатних українських та закордонних діячів, зокрема: метричний запис про народження та хрещення Тараса Шевченка, метричний запис про народження Голди Мабович (Меїр), метричний запис про шлюб відомого французького письменника Оноре де Бальзака і поміщиці Евеліни Ганської, метричний запис про народження Казимира Малевича.
«Найдавніша метрична книга, що міститься в нашому архіві, датується 1706 роком. Це метрична книга «Села Тиснівка» Коростишівського району на Житомирщині. Найпізніші наші генеалогічні документи – це 1920-ті роки. Здебільшого вони по давній Київщині, по Київській губернії. Це території сучасної Київської області, Житомирської, Черкаської, Чернівської, частина Полтавської. Але є документи і по інших губерніях – Волинській, Подільській. Тому до нас звертається велика кількість людей із запитами про цю інформацію. Відповідно, для того, щоб полегшити пошуки і покращити умови зберігання документів, ми приступили до оцифрування архівних документів», – розповів Ярослав Файзулін.
2020 року між Державною архівною службою України та корпорацією FamilySearch International (США) було підписано Меморандум про співробітництво щодо оцифрування документів Національного архівного фонду України генеалогічного характеру. Пізніше в умовах повномасштабного вторгнення вдалось встановити обладнання для оцифрування в архіві, навчити операторів і розпочати процес оцифрування генеалогічні документів православних церков, римо-католицьких костелів, єврейських синагог, уніатських церков та інших фондів, важливих для вивчення української історії.
Виступаючи на круглому столі, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов підкреслив, що в умовах повномасштабної війни оцифрування є насамперед інструментом збереження документальної спадщини України та забезпечення широкого доступу до архівної інформації. За його словами, за темпами оцифрування українські архіви наблизились до світових лідерів, однак, для збереження цієї динаміки необхідні модернізація матеріально-технічної бази архівів, забезпечення їх стабільної роботи та належна оплата праці архівістів.