Київ, 22 вересня 2016 року – Станом на сьогодні функції ліквідованої Санітарно-епідеміологічної служби в Україні розподілені між Міністерством аграрної політики та продовольства України (питання, що стосуються усього шляху харчових продуктів до споживача) і Міністерством охорони здоров’я України (питання, що стосуються громадського здоров’я). Контролююча функція колишньої СЕС перейшла до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка продовжує проведення планових та позапланових перевірок установ, підприємств і організацій. Однак державним пріоритетом має стати не контролююча функція, яка несе корупційні ризики, а профілактика захворювань і підтримка здорового способу життя. Про це йшлося під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів сьогодні виконує функції колишньої СЕС, окрім тих, що стосуються громадського здоров’я і профілактики захворювань. Це означає, що ми продовжуємо проводити перевірки планові та позапланові, за рішенням суду або за зверненням фізичних осіб. Однак ми розуміємо, що дана система має бути зміненою, і ми над цим працюємо. Першим кроком має стати удосконалення нинішньої системи контролю на законодавчому рівні», – підкреслив Володимир Лапа, Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Відповідаючи на запитання, хто відповідальний за часті масові отруєння в Україні, Володимир Лапа відповів, що відповідальність має нести безпосередньо господарюючий суб’єкт, який надав неякісний харчовий продукт. Однак в Україні досить рідкісною є практика притягнення винуватців до відповідальності через суд, загалом через те, що самі споживачі не відстоюють свої права у передбачений законодавством спосіб. Отже, наступним кроком має стати активніша позиція громадян у відстоюванні свого права на безпечне санітарно-епідеміологічне оточення.
У цілому, після ліквідації СЕС виникли невідповідності, адже необхідні зміни у законодавство, які мали забезпечити плавну передачу функцій служби новим виконавцям, не були прийняті вчасно. «Через це виник хаос, який почали заповнювати різні контролюючі органи», – прокоментував Віктор Ляшко, керівник ГО “Інфекційний контроль в Україні”, член робочої групи МОЗ з побудови нової системи громадського здоров’я.
Ці розбіжності можуть бути врегульовані законопроектом № 5134 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині оптимізації системи центральних органів виконавчої влади у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення». Як зазначив Олексій Кириченко, народний депутат України, законопроект вже поданий на розгляд Верховної Ради України 16 вересня. Даний документ стане важливим кроком до чіткого врегулювання роботи нових виконавців не лише тих функцій, якими раніше опікувалася СЕС, а й тих, якими досі держава фактично не займалася.
Наводячи приклад таких функцій, Ната Аваліані, керівник Проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії», розповіла про роботу Центру громадського здоров’я Грузії. Наприклад, на основі найактуальніших наукових даних Центр самостійно розробляє санітарно-гігієнічні стандарти як для лікувальних установ, так і для навчальних закладів – дитячих садочків, шкіл та інших – які користуються довірою суспільства і яких прагнуть дотримуватися усі заклади.
Як відомо, в Україні функція епідеміологічного нагляду, як і майнові комплекси колишньої СЕС, включаючи лабораторії, перейшли у підпорядкування МОЗ. Таким чином, міністерство отримало можливість максимально зосередитися на проблемах громадського здоров’я. «86% смертей в Україні спричинені неінфекційними захворюваннями, профілактикою яких якраз треба займатися на державному рівні. Це і буде одним із завдань Національного центру громадського здоров’я”, – підкреслила Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я України.