Київ, 12 жовтня 2016 року – Ключове нововведення у фінансуванні середньої освіти у 2017 році – те, що Міністерство освіти України спільно із Міністерством фінансів України розподілятимуть лише освітню субвенцію, а повноваження щодо утримання шкіл – сплату комунальних послуг, ремонт, розподіл зарплат технічного персоналу – передають на місця. «Освітня субвенція повинна закривати лише освітню складову, а утримання шкіл має лягати на місцеві органи влади. В освітню субвенцію входить заробітна плата педагогічних працівників і підручники. Сподіваюся, будуть кошти на обладнання у рамках центральних програм, та підвищення кваліфікації вчителів – ми ще дискутуємо щодо відсотків», – пояснив Павло Хобзей, заступник міністра освіти та науки України, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Позитивні зміни: зарплати вчителів зростуть на 33%, ПТУ фінансують із держбюджету
Серед позитивних змін – збільшення заробітних плат учителів на 33%. «Ми розуміємо, що це недостатній крок і він суттєво не змінить ситуацію на ринку праці і не заохотить іти працювати в школу, але принаймні підняття вчителів по тарифній сітці на два розряди вверх відновить справедливість», – зазначив Павло Хобзей. Заступник міністра освіти додав, що цього року заклади професійної освіти фінансуватимуться як заклади середньої освіти, на них із держбюджету виділяють 1,6 мільярдів. Торік місцеві бюджети фінансували це із власних доходів. Заклади І-ІІ рівня акредитації цього року також фінансують із державного бюджету. Кошти на підручники закладені у бюджеті.
Негативні фактори і ризики
Фактор перший: інфляція
Володимир Бахрушин, головний експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ, зауважив, що позитивний ефект від збільшення заробітних плат може нівелюватися. «Величини, які оголошувалися, менші, ніж рівень інфляції, який прогнозується на цей рік», – пояснив він.
Фактор другий: нестабільність у період реформи
На думку Володимира Бахрушина, переформатування системи середньої освіти може супроводжуватися розсинхронізованістю дій органів влади різного рівня, і, як наслідок, різноманітними проблемами. «Ми запроваджуємо певні компенсатори, зокрема, у законі про освіту, які можуть вже зараз показати позитивні наслідки. Але, тим не менше, ця структурна перебудова буде створювати багато проблем: буде певний період, коли хтось за щось вже не відповідає, а хтось ще не відповідає», – зазначив він.
Ризик перший: не у всіх місцевих бюджетів достатньо коштів
Не всі місцеві бюджети будуть здатні виконати перекладені на них обов’язки. Якщо у великих містах завдяки децентралізації дохідна частина місцевих органів влади суттєво зросла і вони здатні забезпечити ці потреби, то невеликі містечка можуть зіткнутися із нестачею коштів. На випадок таких труднощів створюють «фонд вирівнювання». «Для районів і областей ми передбачили додаткову дотацію 14,9 мільярдів для тих компетенцій, які ми передаємо на місця. Це не повністю забезпечує потребу, але ми розуміємо, що не можемо пройти 2017 рік без цих коштів. Це вимушений тимчасовий захід», – пояснив Сергій Марченко. На його думку, у наступні роки створення територіальних громад поступово вирішить цю проблему.
Ризик другий: субвенції на 2017 рік можуть не відповідати реальним потребам
Єгор Стадний, виконавчий директор Аналітичного центру CEDOS, звернув увагу на те, що розрахунки субвенцій на 2017 рік здійснювалися на основі даних за 2015 рік, без урахування міграційної турбулентності: це може зумовити суттєві невідповідності між очікуваннями і реальною ситуацією.
Ризик третій: місцева влада не має досвіду утримання шкіл
Місцева влада може виявитися неготовою виконувати повноваження, які їй передають із центру, через відсутність такого досвіду і недостатнє розуміння стратегії міністерства, вважає Єгор Стадний. Для вирішення проблеми доречно було б налагодити системну комунікацію із освітянами-управлінцями на місцях. «Нам бракує перспективного плану, того, що був у багатьох країнах, які здійснювали оптимізацію мережі: коли створювався центральний офіс цієї довготривалої реформи і консультаційні центри, які, власне, радили б місцевій владі, як проводити комунікацію, правильно звільняти персонал і так далі», – зазначив експерт.
Модель розподілу коштів на 2017 рік – разове рішення, далі буде середньострокове планування
Заступники міністрів та експерти наголосили, що такий розподіл коштів – лише разове рішення конкретно на 2017 рік, у якому пріоритетом була мінімізація ризиків. Більш суттєві зміни не встигли закласти за браком часу. При цьому, зазначив Сергій Марченко, якщо хтось виступить із якісними пропозиціями щодо кращих розрахунків – Мінфін готовий їх врахувати.
Завдання на наступні роки – перехід до середньострокового планування бюджету. «Ми як Мінфін зробимо усе можливе, щоб запровадити елементи середньострокового планування вже найближчим часом», – зазначив заступник міністра фінансів. Павло Хобзей додав, що Міносвіти розглядають як варіант запровадження фінансування з розрахунку або на одного учня, або на середню нормативну наповненість класу.
Стратегічні пріоритети для середньої освіти – оптимізація мережі, покращення якості послуг і підвищення престижу професії вчителя
Таку точку зору одностайно висловили і заступники міністрів, і громадські експерти. Єгор Стадний наголосив, що при цьому оптимізація має бути прописана у довгостроковому плані розвитку: приклад інших країн продемонстрував, що лише довгострокове дотримання певної лінії дозволяє досягти реальних результатів. Типова проблема України – те, що політична лінія уряду змінюється з кожною зміною уряду, нівелюючи усі попередні досягнення.
Оптимізація мережі закладів має включати розвиток опорних шкіл та створення профільної старшої школи. Успіх задуму з опорними школами значною мірою залежить від успіху адміністративної реформи – створення спроможних територіальних громад, і від того, наскільки учителі і батьки невеликих населених пунктів зрозуміють суть нововведення. На сьогодні люди на місцях часто виступають проти. «Обираючи між безпекою і самореалізацією дитини, батьки частіше обирають на користь безпеки – «хай буде погана школа, але у моєму селі», тому що транспортування є ризиком. Важливо пояснювати їм, що для того, щоб дитина самореалізувалася і потім була конкурентоздатною на ринку праці – їй потрібен гарний старт і належна освіта», – наголосив Павло Хобзей.
Окрім оптимізації, пріоритетом має стати підвищення престижу професії вчителя. «Завдання уряду – створити системну мотивацію через зарплати, через підвищення кваліфікації, через залучення до професії молодих фахівців», – зазначив Сергій Марченко.