В Україні лише 12% жінок беруть участь у прийняті рішень у політичному житті країни. Для того, аби виправити цю ситуацію, Всеукраїнська громадська організація «Жіночий консорціум України» започаткував проект побудови жіночого політичного лобі в Україні. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомила Віра Поровська, програмний директор організації. «Ми будемо працювати з партіями у площині підтримки жінок, щоб їх долучали до партійних списків, з жінками – над їхніми уповноваження, навчаємо, як пройти виборчу кампанію та з громадами, виходячи з того, що саме вони голосують, їхній вплив складно переоцінити», – пояснила пані Поровська.
Юлія Савельєва, координатор програм з гендерної рівності Всеукраїнської громадської організації «Жіночий консорціум України, розповіла, що з метою з’ясувати, як сприймають участь жінок у політиці, опитали 4000 осіб з чотирьох кластерів областей України. Результати дослідження показали, що українці переважно не задоволені рівнем представленості жінок у політиці, громади потребують звільнення від стереотипів щодо ролі жінок у політиці, а жінки потребують підтримки та додаткових ресурсів для такої участі. Так, 55% опитаних вважають недостатнім участь жінок в українській політиці на національному рівні: у Верховній Раді та уряді. У той же час, на місцевому рівні ситуація трошки інша. «На рівні обласних, міських, сільських та селищних громад жінок дійсно більше. Чим далі від центру – тим вони навіть переважають над кількістю чоловіків», – зазначила пані Савельєва.
Серед причин такої ситуації, 47% вважають, що стереотипні погляди заважають жінкам, 34% назвали причиною небажання самих жінок, а 27% – відсутність ресурсу. 37% чоловіків вважають, що жінки самі не бажають, а 23% – що політика – не жіноча справа. Водночас 32% жінок назвали відсутність підтримки та ресурсів, а 50% – стереотипи, як основні причини низької участі жінок у політиці. «Треба формувати зміну уявлень, бо саме вони формують вибір, який роблять українці. Нам потрібно налагоджувати місточки з партіями, які виводять своїх кандидатів, і працювати з громадами, щоб позбавитися стереотипів та робота з жінками, підтримати їх інформаційно, аби вони були більш впевненими», – зазначила Юлія Савельєва. «Коли призначили жінку очільницею Харківської ОДА, то у ЗМІ почали звучати стереотипи, висловлювання про колір її волосся, про особисте життя, замість обговорювань компетентності», – додала журналістка Ольга Веснянка.
За словами Юлії Савельєвої, для того, щоб підвищити політичну активність жінок, 44% опитаних назвали необхідність формувати серед населення позитивний політичний імідж жінки-політика, а 41% – заохочення партій включати жінок у свої списки. Разом з цим більшість опитаних не підтримує законодавче квотування жінок у виборчих списках. Віра Поровська додала, що а українському законодавстві вже закріплено квотування на рівні 30%, але у чинному складі парламенту опинилося лише 12% жінок. Вона пояснила, що причина полягає у відсутності відповідальності за недотримання вимог та механізму впровадження такої квоти.