Закон № 5273 про реструктуризацію боргів теплопостачальних підприємств – це єдиний можливий спосіб витягнути їх із «боргової ями». Із такою заявою виступили Арсентій Блащук, президент Міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго», та Сергій Дунайло, експерт з питань житлово-комунального господарства, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Цей законопроект не вирішить проблем комунальної теплоенергетики, але дасть якесь полегшення нашим підприємствам і дозволить пройти опалювальний сезон», – заявив Арсентій Блащук. «Є велике прохання до депутатів Верховної Ради, щоб даний законопроект був прийнятий. […] Виконання буде складним, але іншого виходу ми не бачимо», – додав Сергій Дунайло. Вони нагадали, що законопроект вже прийняли у першому читанні. Його дія поширюватиметься на теплокомуненерго і водоканали.
Суть законопроекту – реструктуризація на 5 років + списання штрафів
Сергій Дунайло наголосив, що законопроект передбачає не списання, а реструктуризацію боргів. «Даний закон не списує основну заборгованість підприємств – він реструктуризує її на 5 років – 60 місяців – зі сплатою рівними долями під гарантії власників. У містах це муніципалітети, для компаній, які не є комунальною власністю – управляючі», – пояснив він. При цьому, їм списують нараховані пені і штрафи, які виникли не з вини підприємств, припиняють нарахування і накладають мораторій на сплату попередніх штрафів. «У разі, якщо підприємство не сплачує цю реструктуризовану заборгованість і поточні платежі протягом трьох місяців – тільки тоді нарахування і сплата штрафних санкцій повертається», – додав він.
Підприємства, борги яких мають бути реструктуризовані і штрафи – списані, внесуть до спеціального реєстру. Вестиме його Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
Від закону виграють усі
За словами Арсентія Блащука, даний законопроект буде вигідний усім зацікавленим сторонам. «По-перше, він вигідний споживачам, які не втратять комунальні підприємства – вони надаватимуть теплову енергію, сплачуватимуть податки і даватимуть робочі місця. По-друге, він вигідний постачальникам ресурсів, тому що борги не списуються, а реструктуризуються. (…) По-третє – це забезпечить стабільність у суспільстві», – пояснив він.
Без реструктуризації борги лише зростатимуть. Це створює ризики для нормальної роботи підприємств
Арсентій Блащук і Сергій Дунайло нагадали, що ТКЕ опинилися у замкненому колі. Через заборгованість окремих споживачів і держави по різниці у тарифах, вони не можуть вчасно розраховуватися із НАК «Нафтогаз». За словами Арсентія Блащука, держава заборгувала ТКЕ по різниці у тарифах за попередні роки 2,2 мільярдів за споживачів бюджетних категорій, по населенню – 1,5 мільярди за 2015 рік. «Санкції, нараховані за ці суми, склали більше 4 мільярдів гривень. Цих коштів у підприємств немає, і джерел покриття цих штрафних санкцій також немає», – підкреслив він. Він наголосив також, що у структурі тарифу на забезпечення життєдіяльності підприємств залишається менше 2%, і ті йдуть на штрафи і пені. У таких умовах неможливо проводити повноцінну модернізацію. При цьому, за його словами, на сьогодні близько 70% мереж зношені, а втрати у них сягають від 13% до понад 50%.
Сергій Дунайло додав, що ситуацію ускладнює різниця між тарифом, затвердженим НКРЕКП, і тим, що встановлений Нафтогазом. «Із жовтня місяця у тарифах закладена ціна 5280 гривень за тисячу кубів без ПДВ, а фактично «Нафтогаз» відпускає по ціні 6819. Це близько тисячі гривень різниці, на яку підприємства не мають джерел для покриття. У бюджеті така різниця теж не передбачена. А збитки підприємств – це недоплата Нафтогазу, на яку він знову нарахує штрафи і пені», – пояснив він. Експерт додав, що через заборгованість не у всіх ТКЕ укладені договори з Нафтогазом на постачання газу. «Незважаючи на зміни до постанови 758 Кабінету міністрів, яка зобов’язує НАК «Нафтогаз» надавати номінації на природний газ для бюджетних та інших споживачів, на жаль, більшість підприємств таких договорів не мають», – зазначив він.
Арсентій Блащук нагадав, що влітку через борги були заарештовані рахунки 109 компаній, 90 із них – і досі під арештом. Через це були великі труднощі з підготовкою до опалювального сезону, затримки заробітних плат і вимушений перехід на 3-4 денний робочий тиждень.