Міністерство охорони здоров’я України ініціює впровадження двох механізмів, які дозволять зробити ліки дешевшими та доступними для малозабезпечених категорій громадян. Для цього запровадять референтні ціни на лікарські засоби, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів, а також реімбурсацію коштів за їхнє придбання. Про це повідомили Уляна Супрун, виконуючий обов’язки міністра охорони здоров’я України, та Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа центрі. «Перші кроки цієї програми почнуться вже з 1 січня 2017 року – і реферування цін, і реімбурсація», – зазначила Уляна Супрун.
Запровадження референтних цін на ліки знизить їхню вартість
Уляна Супрун зауважила, що зараз через відсутність контролю за цінами на фармацевтичному ринку препарати в українських аптеках часто коштують набагато дорожче, ніж у сусідніх країнах. 90% коштів на ліки пацієнти оплачують самі, і не завжди мають на це кошти. Щоб вирівняти цей дисбаланс, міністерство пропонує впровадити реферування цін на лікарські засоби. «Це реферування зовнішнє – із цінами наших сусідів, і також внутрішнє реферування – між різними областями і територіями України», – зазначила Уляна Супрун.
«Ми будемо реферувати препарати по міжнародній непатентованій назві (МНН) і встановлювати граничну ціну на препарати на українському ринку. Це стосується закупівель, які здійснюються за бюджетні кошти різного рівня», – зазначив Роман Ілик.
Реімбурсація: 100% або часткове відшкодування вартості ліків для пацієнта
Програма реімбурсації передбачає відшкодування коштів за ліки, які пацієнт купує за рецептом лікаря. «Хворий, ідучи на первинну ланку і отримуючи від лікаря рецепт, звертається у аптеку і гарантовано отримує ліки безкоштовно, або з частковим відшкодуванням ті лікарські засоби, які є у програмі реімбурсації», – пояснив Роман Ілик.
У проект реімбурсації на 2017 рік планують включити ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету і астми. «Зараз відбувається технічне узгодження питань. Ми маємо надію, що найближчим часом відповідні документи, оформлені у вигляді проектів постанов Кабміну, будуть ухвалені урядом», – зазначив заступник міністра охорони здоров’я.
Уляна Супрун зазначила, що такі програми намагалися запроваджувати і раніше, але тоді виникла серйозна проблема через те, що програма була прив’язана до торгівельних назв, а не до МНН. Цього разу цей недолік усунуть.
Національний перелік лікарських засобів скорочують і переводять на МНН
«Ми поставили за мету до кінця цього року отримати оновлений національний перелік лікарських засобів», – заявив Роман Ілик. Це частина проекту національної політики щодо лікарських засобів, над яким зараз працюють у МОЗ. На сьогодні у переліку близько 1000 найменувань препаратів. «Завдання полягає у тому, щоб скоротити його щонайменше утричі. Мова про те, що тут мають бути лікарські засоби, які рекомендує ВООЗ, і які найбільш ефективні», – зазначив заступник міністра. У переліку залишать лише ті лікарські засоби, які мають обґрунтовану доказову базу ефективності, і які містяться у міжнародних протоколах лікування пацієнтів. Він зазначив, що для цього створили профільний експертний комітет, він вже почав роботу.
Нововведення дозволять зламати корупційні схеми
Керівники відомства зазначили, що перехід від товарних назв до МНН у національному переліку, реферування цін та виписування рецепту за МНН дозволить зламати традиційні корупційні схеми і усталені монополії на фармацевтичному ринку.
«Є три речі, навколо яких сьогодні спекулюють усі: це назва препарату, форма випуску і доза. Це предмет корупції практично в усіх закупівлях. Допоки у формі закупівель не буде уніфіковано, чітко визначено, що ми закуповуємо – доти і будуть спекуляції», – зауважив Роман Ілик. Уляна Супрун зазначила, що спекулювати на користь певної компанії на етапі виписування рецепту буде також неможливо: рецепти у протоколах лікування будуть прописані також за МНН.
За словами Уляни Супрун, нововведення відкриє ринок для багатьох фармацевтичних компаній і дистриб’юторів. «Зараз це буде по МНН, для всіх будуть правила гри і доступ до державних програм. Це буде на користь усіх чесних фармвиробників і дистриб’юторів, і, головне, на користь наших пацієнтів», – підкреслила вона. При цьому, наголосив Роман Ілик, українським фармацевтичним компаніям витіснення з ринку точно не загрожує. «Детальний аналіз за МНН, які будуть реферуватися, показує, що тут переважна більшість, якщо не всі провідні українські фармвиробники. Тому всі, хто за чесну, прозору, відверту конкуренцію – welcome», – заявив він.
Роман Ілик визнав, що з боку фармацевтичних компаній можливий серйозний опір. Проте, на його думку, «коли усі побачать, що кошти поступають і механізм працює – усі будуть брати у цьому участь». «Якщо уряд виділить на програму до мільярда гривень – думаю, що всі будуть зацікавлені у тому, щоб брати участь у проекті – починаючи від виробника, і закінчуючи аптечним закладом», – додав він. На думку замміністра, «ніякої змови не буде», але у крайньому разі можливо задіяти Антимонопольний комітет, Держлікслужбу та інші механізми, передбачені законодавством.
В Україні створять організацію, яка займатиметься державними закупівлями
Уляна Супрун повідомила також, що МОЗ розпочинає створення української організації, яка займатиметься державними закупівлями ліків – так, як це зараз робиться міжнародними організаціями. «У 2018 році ми плануємо мати хоча б три програми через цю організацію, а у 2019 році, якщо все буде так, як заплановано – ця організація візьме на себе усі державні закупівлі», – деталізувала вона. До цієї організації зможуть спрямовувати свої запити усі регіони.
«Ми тоді зможемо не лише закуповувати ліки для українського ринку, але й наші українських виробники зможуть продавати свої ліки в усьому світі. […] У нас є виробники з ліками світового рівня, і у нас кращі ціни», – додала Уляна Супрун. Поки що модель організації та механізм її роботи на стадії обговорення.