Державну цільову економічну програму енергоефективності потрібно продовжити на наступний рік: вона вже показала перші позитивні результати і почала завойовувати довіру населення. «Теплі кредити» і Фонд енергоефективності мають діяти як паралельні програми, перша – для дрібних робіт, друга – для комплексних проектів термомодернізації. Також необхідно покращити контроль та верифікацію результатів. Із такою заявою виступили громадські експерти та представники Держенергоефективності під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
«Ми направили до Кабміну петицію з вимогою продовжити Державну програму і внести до неї відповідні зміни.. […] Її не можна не лише зупиняти – її потрібно розширювати і поглиблювати», – заявила Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «ОПОРА». Вона зазначила, що на субсидії за комунальні послуги цього року держава витратила у 70 разів більше, ніж на програму підвищення енергоефективності. «Наші волинські депутати також будуть ініціювати звернення до Верховної Ради про наповнення бюджету по цій програмі. Для нас це справді життєво необхідно», – додала Юлія Сабатюк, голова правління АОСББ «Лучани» із Луцька.
При цьому, програму потрібно вдосконалити, зокрема – зобов’язати встановлювати вузли обліку разом із заходами термомодернізації, вдосконалити контроль, запровадити моніторинг та верифікацію і залучити до участі більше банків.
На думку Карела Хірмана, словацького експерта із радників під керівництвом Бальцеровича, програма «теплих кредитів» має продовжуватися для малих кредитів, у той час як Фонд енергоефективності опікуватиметься програмами комплексної модернізації будівель. «Люди бачать, що це працює, поступово набирається критична маса. Не треба «стрибати» від однієї програми до іншої. Потрібно системно підтримувати два рівні цих програм – тоді люди самі активно включаться», – наголосив експерт. Він зазначив, що не лише Словаччина, а й уся «Вишеградська четвірка» успішно втілили цю модель.
Припинення програми призведе до втрати довіри
На думку Тетяни Бойко, якщо програму не продовжити, держава втратить довіру населення. Крім того, виникне великий часовий проміжок між припиненням діючої програми і запуском Фонду енергоефективності, а інші, малі програми, не дадуть людям можливості впроваджувати заходи із термомодернізації.
«Якщо програма не буде продовжена, є ризики вчасного відшкодування позичальникам. Хоча відшкодування ми забезпечимо у будь-якому разі, тому кредитування ОСББ не припиняється», – зазначив Ігор Горових, заступник директора департаменту стратегічного розвитку Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. За відсутності бюджетного фінансування програму можна буде продовжити лише у частині стимулювання ОСББ у межах залишкових коштів спецфонду – 32, 2 мільйонів гривень. Із 894 мільйонів гривень, виділених на цей рік, залишки очікують лише по ОСББ – близько 30 мільйонів гривень. Проект постанови про залучення цих коштів вже направили до Мін’юсту, очікують візії Мінфіну і МЕРТ.
Перші досягнення на рівні країни
Ігор Горових розповів, що протягом року кількість бажаючих взяти «теплі кредити» поступово зростала. На сьогодні ОСББ взяли вже 472 кредити на суму 59,1 мільйонів гривень (порівняно зі 194 на початок 2016 року), а фізичні особи – понад 156 тисяч. Половина із них брали малі кредити на встановлення сучасних вікон. 95% позичальників – фізичні особи.
Нещодавно Держенергоефективності спільно із USAID та Міжнародною фінансовою корпорацією провели опитування перших 127 отримувачів кредитів. «100% дійсно задоволені участю і відчули позитивні зміни, 70% досягли економії. Зазначу, що деякі заходи впроваджувалися під час опалювального сезону або після, тобто, не всі могли зафіксувати порівняти результати опалювального сезону до і після впровадження енергоефективних заходів. 81% відчули підвищення комфорту», – розповів Ігор Горових. Серед 1 тисячі опитаних родин ці показники становлять відповідно 94%, 65% і 84%.
Як це працює
Ігор Горових нагадав, що ОСББ або фізичні особи можуть взяти кредит у банку на впровадження заходів енергоефективності – від заміни вікон до повної термомодернізації будинку. Із тіла кредиту позичальники сплачують приблизно 50%, державна програма відшкодовує 30% для власників приватних будинків, 40% для ОСББ і 70% для субсидіантів, які живуть в ОСББ. 9% становить місцева допомога. «У всіх випадках (у випадку ОСББ – прим. УКМЦ), місячна виплата по кредиту не перевищує економії, яку отримує будинок», – зазначив він. Відшкодування відбувається лише після надання акту виконаних робіт до банку.
Із місцевими програмами більше невизначеності, що вони зазвичай відшкодовують відсоткову ставку. «Якщо вони відшкодовують відсоткову ставку – у них проблема із щорічним закладенням коштів. Зараз частина міст перейшла додатково на відшкодування тіла кредиту, щоб не прив’язуватися до проблем із бюджетним процесом», – зазначила Тетяна Бойко.
Банк, як посередник, самостійно вирішує, чи надавати кредити, тож у випадку фізичних осіб іноді бувають труднощі. «Раніше банки відмовлялися кредитувати субсидіантів, але коли держава почала «гасити» 2/3, субсидіанти склали 45% позичальників», – зазначив Ігор Горових. Програма успішно працює і у прифронтовій зоні. «Донецька область – один із регіонів-лідерів», – зазначив він.
Історія успіху луцьких ОСББ
Юлія Сабатюк розповіла, що на сьогодні вони провели повну термомодернізацію 5 будинків. Сьогодні люди сплачують за опалення у 4 рази менше – близько 150 тисяч гривень замість майже 450 тисяч. «Ми зекономили майже 300 тисяч коштів власників квартир. При тому, що ми віддали у банк 200 тисяч на рік, 85 тисяч залишилися у кишенях власників квартир», – зазначила вона. У наступному році хочуть повністю термомодернізувати ще 4 будинки. За її словами, загалом за цей рік Луцьк залучив кредити на суму 10 мільйонів гривень.
Щоб вкластися у терміни, з досвіду «Лучан», кредит краще брати не пізніше 1 жовтня. «Відшкодування буде по актах виконаних робіт, а значить, ми повинні зробити так, щоб до 15 грудня закрити ці роботи», – пояснила Юлія Сабатюк.
Тетяна Бойко та Карел Хірман наголосили, що термомодернізацію потрібно починати саме із житлового фонду, а не з генерації: в Україні 50% втрат тепла відбувається у будинках.