Притягнення до відповідальності посадовців-корупціонерів за результатами електронного декларування безпосередньо залежить від того, наскільки активно громадянське суспільство долучиться до перевірки декларацій. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявили активісти коаліції «Декларації під контролем».
«Система електронного декларування – це наш антикорупційний Майдан, тому що ми переслідуємо ці самі цілі і ті самі завдання, які ставили активісти, які вийшли на Євромайдан. Як і три роки тому, успіх залежить від того, скільки людей візьме участь у цьому процесі», – заявила Олександра Дрік, голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет», координатор коаліції «Декларації під контролем». «Це справа не 4 чи 400 людей. Всі 40 мільйонів, які живуть в Україні, мають займатися контролем своїх посадовців. Інакше буде як зараз, коли спіймані на брехні посадовці залишаються на своїх посадах», – додав Єгор Соболєв, народний депутат України, голова комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції. Олександра Дрік зауважила, що гальмування антикорупційної боротьби призводить до гальмування усіх процесів і усіх реформ в Україні, а також відстрочує лібералізацію візового режиму.
Перевіряти декларації може кожен
Займатися перевіркою декларацій може кожен громадянин. Для цього потрібно звірити задекларовані відомості із даними державних реєстрів (нерухомості, автотранспорту, кадастру), щоб з’ясувати, чи у декларації зазначене усе майно, чи володіє декларант бізнесом; перевірити, чи достовірно зазначена вартість задекларованого майна. Важливо також подивитися, чим займався чиновник до приходу на посаду і чи справді він міг законно заробити свої статки у бізнесі. Крім того, є сенс звірити електронну декларацію із паперовими деклараціями попередніх років, щоб простежити, чи немає тенденції до різкого збагачення. «Якщо ви знайшли невідповідності – можете звертатися до НАЗК або НАБУ із документальними підтвердженнями», – зазначив Олександр Лємєнов, менеджер антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ. Такі повідомлення є підставою для повної перевірки декларації.
Олександра Дрік закликала громадян, які знайшли у деклараціях невідповідності, повідомляти паралельно і уповноважені органи, і активістів – для того, щоб спільними зусиллями проконтролювати, як НАЗК і НАБУ здійснюють перевірку. «Якщо у вас є якісь факти, які можуть свідчити про невідповідність задекларованого майна фактичному – просимо повідомляти про них на нашому сайті через просту електронну форму. Ми обов’язково надаватимемо юридичну і інформаційну підтримку кожній справі із якою працюватимемо», – зазначила вона.
Перші підозрілі кейси: є запитання до декількох нардепів та суддів
Учасники коаліції зазначили, що власними зусиллями вже виявили низку підозрілих декларацій. Це, зокрема, декларація народного депутата Андрія Лозового від Радикальної партії Олега Ляшка. Євген Черняк зазначив, що сукупна вартість лише рухомого майна і готівки сягає понад 8 мільйонів 900 тисяч гривень, у той час як сума задекларованого доходу за 2013-2015 роки – 206,5 тисяч гривень. «Сума, яка зазначена у декларації, перевищує офіційні доходи у 43 рази, – констатував він. – Це звернення сьогодні піде в Агентство. Ми дуже сподіваємося, що буде проведена повна перевірка і на наші аргументи звернуть увагу».
Єгор Соболєв заявив, що ініціює повну перевірку декларації Юлії Тимошенко. «Сьогодні я підписав звернення до НАЗК з проханням провести моніторинг способу життя лідера партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко – до її декларації виникли запитання. Я просив Юлію Володимирівну саму ініціювати цей моніторинг, але оскільки вона цього не зробила, я вирішив їй допомогти», – заявив Єгор Соболєв. Він нагадав, що вже подав відповідні заяви до НАБУ щодо ще 5 народних депутатів, у тому числі лідерів двох парламентських фракцій – Олега Ляшка та Ігоря Гриніва. «Я бачу ознаки або незаконного збагачення, або брехні у деклараціях, і прошу, щоб НАБУ разом з антикорупційним прокурором перевірили цю інформацію», – зазначив Єгор Соболєв.
Галина Чижик, активіст Центру демократії та верховенства права, розповіла, що у принаймні 10 суддів Вищого адміністративного суду в електронних деклараціях з’явилися земельні ділянки, транспортні засоби і нерухомість, які не були вказані у паперових деклараціях станом на червень 2016 року. Це стосується декларацій суддів Світлани Головчук, Анатолія Єрьоміна, Валентини Юрченко. «Це показує, що судді серйозніше поставилися до електронних декларацій, вказавши майно, яке не зазначали у паперових деклараціях. Але суддям потрібно розуміти, що вони не звільняються від відповідальності за брехню у своїх паперових деклараціях», – зазначила Галина Чижик. Суддя Нінель Маринчак, навпаки, не задекларувала в електронній декларації квартиру, вказану у паперовій.
Ризики: технічні перешкоди та ініціативи закрити частину інформації
Євген Черняк зауважив, що ефективній роботі системи електронного декларування наразі перешкоджають три проблеми. Це, зокрема, відсутність автоматичних модулів перевірки декларацій, які б дозволили здійснювати перевірку не у ручному режимі, а на основі ризик-індикаторів. Впровадження такого інструменту залежить від НАЗК. «По-друге, це реєстрація порядків НАЗК про проведення повної перевірки і проведення моніторингу способу життя, а також своєчасності подання декларацій – тому що їх подали не всі. Це запитання до Міністерства юстиції», – зазначив він. Третя перешкода – актуальність та релевантність державних реєстрів і баз даних. Усі ці проблеми потрібно якнайшвидше усунути.
Галина Чижик нагадала, що деякі депутати і Рада суддів зараз намагаються ініціювати зміни до закону про електронне декларування, щоб обмежити доступ до декларацій. Це мотивують тим, інформація у декларації нібито спровокувала пограбування суддів, наприклад, судді Вищого господарського суду Мальвіни Данилової. «Як виявилося, було пограбовано ту квартиру судді, яку вона не вказала в електронній декларації. Вкрадена готівка, близько півмільйона доларів, також не була вказана в електронній декларації», – зазначила Галина Чижик. «Перед нами стоїть завдання не допустити будь-якого повернення назад. Інформація у деклараціях чиновників має бути відкритою», – наголосила вона.