Модель кооперації має змінити філософію українців, повернути їх до розуміння, що їхнє життя лише в їхніх руках. «Еліти експлуатують радянську модель управління: поділ влади та ресурсів, а не горизонтальне управління. Нам потрібно в основу законодавства закладати стимули, коли людина хоче працювати, отримувати прибутки та бути заможною та самодостатньою», – заявив Віктор Романюк, народний депутат України, член комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності, під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Він вважає, що люди, які «сидять на субсидіях» будуть бідніти з кожним роком. Також необхідною зміною є відкриття ринку землі та його прив’язка до розвитку кооперації в Україні.
«Акцент реформ варто переносити на відповідальність громадян. Зрілі реформи можливі лише тоді, коли громади дозріють до прийняття рішень», – вважає Зіновій Свереда, президент Українського кооперативного альянсу. Він зазначив, що наразі необхідно прийняти оновлений закон про кооперацію, активно займатися кооперативною освітою та виробляти конкретні програми розвитку громад. «Маємо відновити культуру ощадності: навчитися раціонально використовувати обігові кошти людей, не шукати зовнішнього кредитування», – зазначив пан Свереда.
Дзвенислава Чайківська, генеральний секретар “Карітас Україна”, зазначила, що у великих містах є технології та можливості розбудовувати великі потужні підприємства, чого не можна сказати про невеличкі міста та села. «Модель кооперації щільно вкладається у процес децентралізації, якою йде країна. Якщо ми зможемо спільно з громадянським суспільством, урядом та бізнесом зміцнити громади, то Україна дуже швидко подолає труднощі, адже тільки спільно ми зможемо подолати наші виклики», – вважає пані Чайківська.
Валентина Лановенко, академія “Органічне садівництво”, на прикладі ринку органіки пояснила можливості кооперації для малих, родинних підприємств. «Ринок органіки у Німеччини у цьому році склав 8 мільярдів євро. Експорт українського зерна склав таку ж суму. Україна має продавати не сировину, а створювати продукт з доданою вартістю. Також має бути вирощування та переробка органіки: це – нішева та експортно орієнтована продукція. Вона коштує у 2-3 рази більше за звичайну. До того ж, у нас підходящі кліматичні умови та землі», – пояснила пані Лановенко.