Єдиною сферою, де на думку українців ситуація в країні покращилася, є обороноздатність. У всіх інших сферах ситуація, на думку суспільства, тільки погіршується. Вперше після Революції Гідності серед них – імідж України на міжнародній арені, коли ще у минулому році такі оцінки були позитивними. Найбільше негативу припало на економічну сферу, тарифи, ціни, добробут населення. Загалом лише 3% вважають, що ситуація в країні покращилася. Такі дані озвучив Андрій Биченко, директор соціологічної служби Центру Разумкова, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Найбільше людей хвилюють Донбас, економіка та корупція. Ці питання були і у минулому році, і такий рівень незадоволення, мабуть, тому, що ці проблеми вирішуються дуже повільно, складно та не відповідають очікуванням людей», – вважає Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, старший науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук України.
Рівень довіри критично низький
За словами Ірини Бекешкіної, немає жодного політика, який би мав позитивний баланс довіри. Дещо краще на цьому тлі виглядають Ірина Геращенко та Оксана Сироїд. Найбільше недовіри до Валерії Гонтарєвої. Серед інституцій найбільшою довірою користуються ті, що пов’язані з армією та патрульна поліція. «Вже стабільно першість тримає не церква, а волонтери», – додала пані Бекешкіна. Найбільше недовіри українців до російських ЗМІ. Далі – український держапарат, суди, банки, ВРУ, прокуратура, політичні партії, трохи менше – уряд, Президент та поліція. «Рівень недовіри до органів місцевого самоврядування на цьому фоні значно нижчий – 11%. У деякий випадках до органів місцевого самоврядування ставляться позитивно, у деяких – ні. Це певний наслідок процесів децентралізації, коли у певних регіонах вдалося здійснити на місцевому рівні деякі зміни на краще», – пояснює пані Бекешкіна.
Міжнародна арена
Згідно з соціологічним опитуванням, українці проявили до цієї сфері навіть більше інтересу ніж до внутрішньої ситуації в країні. «Політичною подією у світі громадяни назвали вибори в США», – розповів пан Биченко. На думку Олександра Сушка, наукового директора Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, світ дуже швидко перебудовується, і дуже багато речей, на які можна було покладатися раніше, тепер буде все важче. «Але єдиний висновок – Україні треба вміти розраховувати на власні сили, докладати значних зусиль для того, щоб отримати нових друзів там, де вони неочевидні. Шукати виходи та канали комунікації. Трамп дуже прагматичний. Якщо Україна стане історією успіху, йому буде більше сенсу нас підтримувати. Вони дуже бояться бути разом з «лузерами», – наголосив пан Сушко. На думку Володимира Фесенка, голови правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», зміна еліт у наших міжнародних партнерів призведе до зависання, гальмування вирішення питання війни на Донбасі, зависання переговорного процесу. «Путін буде чекати, гратися у ці зміни, намагатися відновити діалог з західними лідерами, це призведе до стагнації. Але підвищення обороноздатності, жорстка українська дипломатія хоча б утримає статус кво, дозволить не йти на принципові поступки», – вважає він.
Олександр Сушко також прогнозує, що серед українців зростатиме євроскептицизм. «Проросійські групи дуже маргіналізувлися, тепер основна розподільча лінія пролягає між тими, хто бачить міжнародні перспективи України у західному напрямку та тими, хто не вірить у перспективи такої інтеграції та є ізоляціоністами», – пояснив він. За даними дослідження, безвіз є важливим для 44% українців, а для 50% – ні.
Економічні прогнози
Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, підкреслив, що за 2016 рік Україні вдалося досягти макростабільності, нівелювати інфляцію, відновити економічне зростання вперше за останні 4 роки. Також відновили програми МВФ, та ухвалили бюджет з дефіцитом меншим ніж у 2016 році. «У 2017 необхідно продовжити програму МВФ. Два важливі питання – бюджет та націоналізація Приватбанку – прийняті. Тепер на черзі – пенсійна реформа та розблокування продажу землі сільськогосподарського призначення. Далі мають відбутися кадрові чистки у ДФС, приватизація, незалежне корпоративне управління державних підприємств, лібералізація валютного ринку та руху капіталу», – вважає пан Вишлінський.