Протягом 2016 року національний орган зі стандартизації «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» вийшов на прибутковість і запустив глибокі внутрішні зміни. «Ми забезпечили національний орган стандартизації фундаментом, який дозволить йому у наступні роки здійснювати стабільний розвиток і приймати європейські стандарти», – заявив Дмитро Сазонов, в.о. генерального директора Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»). «Наша мета – повна гармонізація із європейським законодавством, причому не тільки на папері, але й на практиці», – зазначив Максим Нефьодов, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України.
Максим Нефьодов нагадав, що реформа стандартизації надзвичайно важлива з точки зору конкурентоздатності виробників, полегшення експорту продукції, зниження адміністративного тиску і витрат на виробництво продукції. «Держава не має диктувати, які стандарти мають прийматися і використовуватися – держава має створити для цього інфраструктуру і дати бізнесу усі можливості у цій сфері», – наголосив він.
Вихід на прибутковість
«Перший квартал 2016 року ми мали збитки 1 мільйон 76 тисяч гривень, а з початком реалізації нашої стратегії кожен наступний квартал був прибутковим – близько 400-500 тисяч гривень. За результатами 2016 року ми очікуємо прибуток близько 300 тисяч гривень», – розповів Дмитро Сазонов. Він зазначив, що лише через електронний магазин за рік продали стандартів майже на 900 тисяч гривень. За словами Ганни Лісіної, заступника генерального директора ДП «УкрНДНЦ», у 2017 році продажі стандартів розраховують збільшити на 10%.
Робота над стандартами
«Протягом 2016 року було прийнято більше 1400 стандартів, із яких 1300 – європейські стандарти, які прийняли як національні», – зазначив Юрій Бровченко, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України. Оновили переліки стандартів, близько 1642 – щодо низьковольтного обладнання, електромагнітної сумісності, безпеки машин тепер ідентичні європейським. Підписали угоди з міжнародними організаціями стандартизації СEN і СENELEC, а також литовським і польським органами стандартизації.
«Якщо 3 роки тому рівень гармонізації нашої нормативної бази складав близько 30% від загальної кількості стандартів, діючих в Україні, то станом на 1 січня – майже 60%», – зазначив Леонід Віткін, директор департаменту технічного регулювання і метрології Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Дмитро Сазонов додав, що торік прийняли 1,5 тисячі будівельних стандартів, а також стандарти з розмінування, які отримали відзнаку ООН. Їхню розробку ініціювало Міноборони. Остаточно запровадили принцип добровільності стандартів, скасували реєстрацію і погодження нормативних документів, що суттєво спрощує умови ведення бізнесу і створює сприятливі умови для впровадження інновацій. Також розробили нову методику визначення вартості державних стандартів.
Внутрішня оптимізація
Дмитро Сазонов розповів, що підприємство змінить назву на «Українське агентство зі стандартизації». Юридично цей процес завершать у поточному році. Підприємство провело внутрішню оптимізацію, скоротивши кількість працівників із 189 до 104. Це дозволило підвищити зарплату і ввести гнучку мотиваційну систему. Провели моніторинг діяльності технічних комітетів. У підсумку створили 7 нових, у тому числі з продукції оборонного призначення. Ще 30, які фактично не працюють, у наступному році переформатують.
Плани на 2017 рік
Ганна Лісіна розповіла, що у поточному році планують гармонізувати 1 тисячу стандартів, ліквідувати заборгованість із невиданих стандартів (таких 1126). Також працюватимуть над членством України у Європейському інституті телекомунікаційних стандартів (ETSI), гармонізацією стандартів для військової техніки за стандартами НАТО, угодами про розповсюдження міжнародних та регіональних стандартів. «Це насамперед стандарти міжнародної електротехнічної комісії, європейські стандарти СEN і СENELEC та німецькі стандарти DIN», – зазначила вона.
Також планують запровадити єдину електронну систему управління стандартами за допомогою Міжнародної організації стандартизації (ISO) і започаткувати окремий проект «Твіннінг», який проводитиме одна з інституцій ЄС, для того, щоб покращити якість роботи.
Бізнес має взяти на себе роль держави
Максим Нефьодов зауважив, що у нових умовах дуже важлива участь бізнесу у процесі розробки стандартів. «Якщо держава дерегулює цю сферу, хтось має заповнити цей вакуум. (…) Бізнес має зрозуміти, що тепер ці повноваження в його руках. Якщо якогось стандарту не вистачає, чи він має бути змінений – беріть участь у роботі технічних комітетів, якщо хочете прискорено – фінансуйте», – зазначив він. У рамках налагодження співпраці із бізнесом планують 20 зустрічей із галузевими асоціаціями та підприємцями.