Трендом часу є неймовірна активність людей, громадськості, волонтерства абсолютно у різних сферах. Це безпосередньо стосується профтехосвіти в Україні, яка повинна орієнтуватися на запит ринку та інноваційні підходи. Сучасний бізнес потребує вузькоспеціалізованих фахівців, тому дуже важливо змінювати підходи до навчання, починаючи зі школи. Дитина розуміє своє майбутнє ремесло і має працювати над вдосконаленням практичних навичок та здобуттям необхідних знань. Такі тези озвучила Голда Виноградська, радник міністра освіти і науки України, голова Громадської спілки Національного галузевого партнерства у легкій промисловості України «Fashion Globus Ukraine», під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
За статистикою на сьогодні у системі професійної підготовки кадрів існує 802 навчальних закладів де навчаються 283 тисячі людей. Це без врахування тих, які знаходяться на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей. За 2015-2016 роки ці навчальні заклади випустили понад 153 тисячі кваліфікованих фахівців. «Майже 89,8% – це відсоток працевлаштування. Тобто, це одна з таких галузей, де найбільш ефективно використовуються освітницькі кошти там, де вони потрібні. […] Ми маємо впливати на те, які спеціальності за яким набором мають здійснюватись, бо дуже часто це не відповідає попиту ринку», – зауважила Голда Виноградська.
У Києві, Львові, Хмельницькому та Харкові розпочали пілотний проект по залученню студентів до роботи безпосередньо на виробництвах. Також є пропозиція проведення відео-уроків для школярів, яким би розповідали, які існують професії.
«Питання безробіття пов’язане з питаннями освіти та міграції», – зазначив Зиновій Свереда, президент Українського кооперативного альянсу. Молодь фактично отримує ті професії, яких ринок не потребує. Натомість, наприклад, у агросекторі гарних спеціалістів знайти важко. Також пан Свереда наголосив, що орієнтуючись на європейський досвід, потрібно відійти від практики держзамовлень, адже вони не мають нічого спільного з реальним життям та запитом бізнесу. Експерт освітніх компетенцій Громадської організації «Європейська соціальна академія» Світлана Карван додала, що сучасні студенти мають відчувати себе майбутніми підприємцями, які будуть створювати товари, послуги і робочі місця. Вона додала, що за кордоном більший акцент робиться на стажуванні.
У навчальних програмах освітніх закладів України потрібно закладати новітні підходи для отримання відповідних професійних навичок. На базі Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму запропонували ініціативи, які б дозволили студентам навчатися по-новому – проходити практику безпосередньо на підприємствах, заробляти під час навчання.
«Сучасна модель зростання та самореалізації людини – це модель, яка орієнтована на реалізацію професійних якостей великої кількості населення.[…] Щоб відбутися, людина має володіти ремеслом», – зазначив Віктор Романюк, народний депутат України. Він також додав, що у пострадянському українському суспільстві склалося хибне ставлення до проофтехосвіти як до несучасної та непрестижної, у порівнянні з вищими навчальними закладами. За кордоном підприємства охоче залучають студентів до праці – вони мають менше податкове навантаження і кваліфікованого працівника у перспективі.