За майже три роки війни, найбільшою проблемою, з якою зіштовхуються люди на контрольно-пропускних пунктах залишаються черги. Через кожний КПВВ за день проходить у середньому 5 тисяч людей. У чергах вони стоять по 4-5 годин, інколи – 20 годин. Ці черги часто не захищенні від сонця чи опадів, не обладнанні місцями для відпочинку, люди не мають можливість погрітися взимку чи випити води влітку. Всі ці послуги надаються у наметах ДСНС, куди люди не поспішають іти, щоб не втратити своє місце у черзі. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповіла волонтер Олена Розвадовська. «У середньому подорож у 40 кілометрів через блокпости у людей може зайняти від 5 до 12 годин. Наметамми, де можна погрітися, попити чаю чи навіть переночувати не користуються, бо бояться втратити чергу. Всі цивілізовані, але напруга існує. ДСНС треба подумати, щоб, можливо, розносити гарячі напої, а не щоб люди за ними приходили. […] Вирішити потрібно питання з відсутністю накриття та лавочок для відпочинку поблизу; не десь в іншому місці, куди люди все одно не будуть ходити, бо боятимуться втратити чергу, таке становище тільки погіршує»,- вважає пані Розвадовська.
У таких чергах діти перебувають у таких самих умовах, що і дорослі. «Немає ніяких винятків для дітей. Туалетні кімнати однакові, у наметах ДСНС немає місць для маленьких дітей та їхніх мам», – розповіла Олена Розвадовська. «Необхідно обладнати спеціальні місця для матерів з немовлятами, щоб вони могли змінити пелюшки чи нагодувати дитину. Таких місць нема, вони роблять це як і там, де зможуть», – зазначив Андрій Черноусов, провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень.
Якщо дитина подорожує лише з одним з батьків, їй необхідно мати нотаріально завірений дозвіл від іншого з батьків. Якщо його неможливо отримати, необхідно звертитися до суду за місцем знаходження того з батьків, чия згода відсутня. «У нас більшість таких судів переміщенні, і отримати такий дозвіл дуже важко. Враховуючи, що такий розгляд є доволі формальним, було б доцільно зробити альтернативну підсудність і надати можливість звертатися за місцем знаходження [особи, яка звертається про дозвіл]. Для цього дуже важливим є висновки освітніх установ», – зазначив Левон Азізян, координатор юридичних програм «Восток SOS».
Серед інших проблем при перетині КПВВ – часом незадовільний стан туалетних кабін, ніде нема шляхів евакуації та вказівників, де знаходиться укриття, а також хаотичне маркування замінованих ділянок. «Таблички «обережно міни» розставлені просто бездумно, це абсолютно обезцінює важливість месиджу для людей. Вони не сприймають їх серйозно. Таблички біля туалету чи кіоску спонукає ставитися до них зневажливо», – наголосила Олена Розвадовська.
Зі звітом можна ознайомитися тут