Група експертів та народних депутатів підготували проект закону «Про енергетичну кооперацію», який регламентуватиме створення і діяльність енергетичних кооперативів. Основна його мета – підтримати дрібних виробників зеленої енергії, розповіли співавтори законопроекту під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. За їхніми словами, закон спростить процедуру створення енергетичних кооперативів, дозволить їм виходити на ринок. Це сприятиме не лише збільшенню частки «зеленої» енергії в енергетичному балансі, але й вирішенню таких проблем як залежність споживачів від монополіста, труднощі підключення до мереж, піки і провали у мережі.
«Ніхто не ставить під сумнів доцільність розвитку відновлюваних джерел енергії, когенерації і наші зобов’язання у рамках Паризької угоди. І це вигідно, це ринкові відносини, і це підтримка самоорганізації активних громадян, які бажають не залежати від держави і монополіста», – розповів Олексій Рябчин, народний депутат України (фракція ВО «Батьківщина»), член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу та ядерної безпеки.
«Це правильні кроки, які збільшать частку використання відновлюваних джерел енергії та сприятимуть економічному розвитку», – зазначив Юрій Шафаренко, начальник управління із заміщення традиційних видів палива Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
Що пропонує законопроект
В умовах чинного законодавства кооператив, який займається і виробництвом енергії, і постачанням для своїх членів, має отримати 3 ліцензії і затвердити 3 тарифи – на виробництво, транспортування і постачання електроенергії, і повинен дотримуватися умов, які висувають до природних монополій. Це здорожує організацію кооперативу і робить його залежним від органів місцевого самоврядування. У законопроекті ці перешкоди планують усунути.
«Основна мета законопроекту – ввести у правове поле термін «споживчий енергетичний кооператив». […] Він буде спрямований на забезпечення насамперед власних потреб в енергії. Якщо такий суб’єкт споживає 80% виробленої енергії для потреб своїх членів, він має бути звільнений від статусу суб’єкта природної монополії, відповідно звільнений від обов’язкового ліцензування і обов’язкового тарифоутворення. Однак він має право постачати електроенергію за зеленим тарифом за такими ж процедурами, як окремі домогосподарства його членів», – пояснив Іван Бондарчук, юрист юридичної фірми ILF. Передбачається також дерегуляція землекористування для енергетичних кооперативів. «Нарівні із визначенням ми декларуємо, що держава прагне підтримувати такі організації, тому що розуміє їхню користь для суспільства», – додав експерт.
Експерти закликали долучатися до роботи над проектом закону своїх колег і громадян, які вже створили енергетичні кооперативи.
Світовий досвід
Принцип «locally produced – locally consumed» («вироблення і споживання на місці») дуже поширений у розвинених країнах. Більш того, принцип енергетичної децентралізації закладений у стратегічних документах ЄС, розповіли експерти. У Німеччині 46% сонячної енергії виробляють громадяни та їхні об’єднання. Діючих енергетичних кооперативів близько 800, у їхній діяльності беруть участь 150 тисяч людей. «Спочатку великі енергетичні концерни були не в захваті […], але сьогодні ці компанії вже отримують певні вигоди від того, що є не тільки вони, але й багато малих гравців. Зокрема, вони допомагають згладжувати піки і провали виробництвом з відновлюваних джерел», – зазначив Андрій Зінченко, експерт Громадської організації «Greencubator».
У США зараз 903 розподільчі кооперативи. Їхні мережі покривають 75% території країни і постачають електроенергію для 42 мільйонів клієнтів у сільській місцевості. Кооперативи постачають приблизно 11% необхідної для споживачів енергії і генерують 5% від загальної енергії, що виробляється у США. Сукупна капіталізація цих кооперативів більша, ніж у найбільшого енергетичного гіганта.