Понад 50 волонтерських організацій вимагають якнайшвидше вирішити проблему із необґрунтованими затримками розмитнення гуманітарної допомоги, зокрема, автомобілів, які привозять із-за кордону як гуманітарну допомогу для обладнання під «швидкі» для зони АТО. Волонтери звернулися із відкритим листом до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, у якому просять взяти це питання під особистий контроль. «Ми вимагаємо прозорості у процедурі визнання гуманітарної допомоги; скорочених термінів – 8 робочих днів від моменту подання документів до отримання наказу; ми вимагаємо відповідальності за помилки, яких припускаються працівники Мінсоцполітики. І, головне, ми хочемо мати чіткий перелік документів – не рекомендований, як зараз, що є підставою для корупції», – заявила Валентина Варава, волонтер Громадської організації «Ініціатива Е+», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
За словами волонтерів, зволікання із розмитненням стало системною проблемою. Основна передумова для цього – відсутність вичерпного переліку документів, необхідних для визнання вантажу гуманітарною допомогою. «Ми щоразу отримуємо нові вимоги щодо переліку документів, які потрібно подавати. Ми маємо різні вимоги до різних організацій і різних видів вантажів, хоча насправді потрібно лише 2 документи згідно закону «Про гуманітарну допомогу» – про бажання донора надати гуманітарну допомогу і бажання реципієнта цю допомогу отримати», – зауважила Валентина Варава. Вона додала, що волонтери неодноразово надсилали письмові звернення до міністра соціальної політики та його першого заступника, але зрушень не відбулося.
Волонтери зазначили, що кожна четверта машина, яку вони офіційно завозять у зону АТО, використовується для медичних потреб. Валентина Варава зауважила, що протягом тих двох місяців, коли їхню машину розмитнювали, вона була критично потрібна спочатку на Світлодарській дузі, потім під Авдіївкою. «Під час загострення наприкінці січня – на початку лютого у нас було 43 поранених і 11 загиблих протягом 5 днів. […]. Усі машини при такому навантаженні були задіяні по максимуму», – розповів Василь Лось, лікар 72-ої бригади.
Мобільна пральня від канадської діаспори, яку завозить БФ «СВОЇ», чекає на розмитнення вже півтора місяці. «Мінсоцполітики вимагає обґрунтувати потребу. Це 168 аркушів обґрунтування, навіщо потрібна ця пральня та інша допомога у прифронтовій зоні!», – розповіла Оксана Сухорукова, волонтер БФ «СВОЇ». У БФ «Повернись живим» чекають на розмитнення 5 машин вже 2 місяці. Через такі зволікання і вимогу на стадії придбання авто вказувати, для якого це підрозділу, машина потрапляє на передову невчасно і не до тих, кому вона найбільше потрібна. Віталій Дейнега, координатор БФ «Повернись живим» розповів, що машину для 10-ї бригади у Мар’їнці розмитнювали 2 місяці. До моменту, поки її розмитнили і відремонтували, бригада вже поверталася на полігон.
Оксана Сухорукова зазначила, що така ситуація склалася не лише з автомобілями, а загалом із гуманітарною допомогою. Наприклад, медикаменти, подаровані українською діаспорою із США, розмитнювали більше місяця – через вимоги численних пояснень, кому і навіщо вони потрібні, і через технічні помилки працівників Мінсоцполітики під час оформлення документів. Крім того, волонтерам довелося заплатити 10 тисяч гривень за вимушену оренду складів.
За словами волонтерів, важко зрозуміти, чим вмотивоване таке ставлення – байдужістю чи бажанням отримати хабар. У 2015 році цієї проблеми не було. У деяких випадках автомобіль вдавалося розмитнити за декілька днів. «За тиждень можна було встигнути купити машину, привезти її в Україну, подати документи, отримати рішення, розмитнити і інколи навіть відвезти на фронт», – зауважила Валентина Варава. «Одна справа воювати з ворогом, інша справа – воювати тут, усередині, зі своєю ж державою. […] Мені здається, ми маємо збирати гроші і передавати машини, а не боротися із Мінсоцполітики. Я не хочу бути спонсором контрабанди. Я хочу завозити чесно», – наголосив Віталій Дейнега.