Menu

Що чекає на райони, територія яких покрита об’єднаними територіальними громадами – дискусія

Чи потрібні райони, більша частина яких покрита об’єднаними громадами. УКМЦ, 14.04.2017

Райони, більшість території яких покрита об’єднаними територіальними громадами (ОТГ), мають укрупнитися. Їхні повноваження переходять до громад, для них не залишається компетенції.  Експерти напрацювали законопроект, який має вирішити питання функціонування районів до остаточного завершення адміністративно-територіальної реформи. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомив Юрій Ганущак, директор Громадської організації «Інститут розвитку територій».

«Законопроект про порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж районів встановлює таку схему. Якщо більше половини населення входить в ОТГ та/або центр району входить в ОТГ, відбувається об’єднання районів. Тому що цей район не є спроможним фінансово, кадрово, інфраструктурно виконувати свої повноваження. Депутати районної ради того району, що ліквідується, переходять до того, до якого приєднується, до наступних виборів.  А голова ради цього району стає заступником голови об’єднаного району», – пояснив пан Ганущак. Законопроект також пропонує схему встановлення меж районів: по зовнішній межі сільських, селищних та міських рад. На думку пана Ганущака, кількість таких об’єднаних районів буде не більше 100.

Питання районів необхідно вирішити якнайшвидше. У тому числі, для збалансованого бюджету 2018 року. «Вже бюджет 2016 року став для районів проблемним. У бюджеті 2017 з’явилися стабілізаційні гроші, щоб збалансувати установи у районах, які є неповноцінними. Але у цьому році у нас буде 400 ОТГ. Посипиться абсолютна більшість районів. Ми не можемо втратити час, необхідно на весняній сесії прийняти рішення, які дадуть змогу збалансувати бюджет 2018 року і продовжити реформу. Якщо ми цього не зробимо, будуть величезні проблеми у бюджетному процесі та опір районів», – вважає Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку Громадської організації «Інститут громадянського суспільства».

За підрахунками, утримання районної держадміністрації чисельністю до 100 людей коштує 6 мільйонів щорічно. Апарат районної ради обходиться у від 1 мільйона 200 тисяч до 1 мільйона 800 тисяч. «Це – вартість водогону одного села. Громадам також не вистачає кваліфікованих кадрів, [які могли б перейти з районного рівня] – зазначив пан Ткачук.

15 травня відбудуться слухання у Комітеті Верховної Ради цього законопроекту.

Більше про майбутнє районів та адмінтерреформи читайте у нашому наступному лонгріді.