На завтрашньому голосуванні за ратифікацію Нідерландами Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС більшість, скоріше за все, підтримають угоду. Про це заявив Сібе Шаап, голландський політик, депутат парламенту Нідерландів від Ліберальної партії, голова Водного комітету Нідерландів, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Я переконаний, що широка більшість проголосує за договір. Усі країни ЄС підтримують Угоду, і Україна зробила багато для того, щоб це стало можливим. […] Палата представників висловлювалася на підтримку усіх положень, Сенат – також, тому, гадаю, ми нарешті поставимо крапку у цій історії», – зазначив він.
За його словами, в історії з референдумом у Нідерландах щодо ратифікації Угоди про асоціацію популістичні сили зманіпулювали законом про референдум, щоб спровокувати уряд і ЄС. Референдум вийшов «протестним голосуванням проти чогось, хоча ніхто точно не знав, проти чого саме». На думку пана Шаапа, подібні випадки для референдумів не рідкість, тому у представницьких демократіях рішення повинні прийматися все-таки через широке обговорення у державних інституціях.
Сібе Шаап зазначив, що договір створює нові можливості і для України, і для європейських країн: Україна цікава для бізнесу як країна із великим аграрним потенціалом і з виходом до Чорного моря. «Нідерланди вже є третім найбільшим інвестором в Україну, і вже це підтверджує, наскільки це важливо. Нідерланди – невелика країна, але дуже потужний виробник аграрної продукції і другий найбільший у світі експортер аграрної продукції. Ми дуже розвинені у сфері технологій та ІТ у сільському господарстві і маємо досвід торгівлі у різних країнах світу. Україна має величезний потенціал в аграрній сфері, і коли кордон відкриється, це стане поштовхом для модернізації українського аграрного сектору. Також модернізація означає співпрацю, і, на мою думку, є чудові перспективи спільних проектів між голландськими і українськими компаніями», – зазначив він.
Зважаючи на роль популізму в історії про ратифікацію Угоди про асоціацію, Сібе Шаап нагадав про загрози цього явища. Популізм, у дуже спрощеному поясненні, ґрунтується на протиставленні «ми» і «вони», перекладанні провини за певні проблеми на представників групи «вони» («чужі») і пропозиції дуже простих рішень для дуже комплексних проблем, де прості рішення неможливі. «Ми невипадково використовуємо слово «демократія» – воно відображає ту ж ідею, яку у нього [слово «демос» – народ – прим.УКМЦ] закладали античні греки: що ми приймаємо суспільство у всьому його різноманітті і маємо демократію як механізм для того, щоб допомогти цим групам знаходити спільну мову. Популізм же замінює цю ідею єдиним, гомогенним «народ», який протиставлений «їм», – зауважив пан Шаап. У різні часи, нагадав він, популізм починав набирати популярності тоді, коли масове невдоволення, відчуття несправедливості підбурювало людей «знайти винного», і популісти, залежно від ідеології, цими «небезпечними» «іншими» оголошували тих чи інших за національними, класовими чи релігійними ознаками – євреїв, «куркулів» і так далі, перекладаючи на них провину за всі негаразди. Популізм небезпечний тим, що ці ігри можуть закінчитися розколом суспільства на два або більше вороже налаштованих таборів, які не можуть і не хочуть чути одне одного, наголосив він.
За його словами, небезпека популізму у Європі зараз не у тому, що ці сили прийдуть до влади – як це сталося у США, а в тому, що популісти своєю поведінкою заохочують інші політичні сили також загравати з популізмом, перетворюючи це на «норму».
За словами пана Шаапа, найкраща зброя проти популізму – реальні факти на противагу тезам популістів. Інша проблема – що популісти не бажають чути факти, тому що звикли апелювати до поглядів і переконань. Ще одна важлива порада, насамперед для ЗМІ – звертати увагу на проблеми меншин, для того, щоб із них не визрівало невдоволення і протиставлення «ми – вони».
На його думку, сьогодні серед країн Заходу із викликами популізму найкраще справляється Німеччина. «У нового лідера Франції Макрона – схожі погляди, і якщо вони знову зміцнять вісь Франція-Німеччина – не лише у значенні сильних держав, а держав із сильними демократичними традиціями, які об’єднують Європу – це поклало б початок надіям на краще», – зазначив він.