На сьогодні академічна успішність українських школярів суттєво залежить від місця проживання / навчання і їхніх «стартових» соціально-економічних умов. Відповідні дані навели експерти центру CEDOS та Українського центру оцінювання якості освіти під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Учні із села у менш вигідній ситуації – через, зазвичай, нижчу якісь викладання і гірше оснащення школи, неможливість обирати школу, гірші матеріальні можливості, не завжди мають доступ до додаткових джерел інформації через Інтернет.
Цей розрив позначається на результатах ЗНО і на подальших перспективах учня. «З 2010 року, ми бачимо тенденцію досить суттєвого розриву між результатами ЗНО випускників міських і сільських шкіл: учні міських шкіл мають кращі результати», – зазначив Вадим Карандій, директор Українського центру оцінювання якості освіти. Найбільш помітний розрив – у результатах ЗНО з англійської мови: у міській школі результат майже удвічі кращий. Найменший розрив у балах між селом і містом – із біології. Марина Шевцова, інтерн аналітичного центру CEDOS за програмою Young Professional Development Program, зауважила, що подібний розрив є між малими містами і більшими містами, а також у самих містах – між загальноосвітніми та спеціалізованими школами, де вимоги до учнів і якість освіти вищі.
Ще один важливий фактор – зацікавленість батьків вихованням і освітою своєї дитини. «Коли ми кажемо про соціально-економічну нерівність, ми кажемо не лише про гроші, але й про мотивацію батьків, бажання, щоб дитина навчалася більше, ефективніше і мала доступ до певних навчальних ресурсів»,- зауважила Марина Шевцова. Від цього залежить, чи вона відвідуватиме спеціалізовану школу, чи найближчу до дому, чи відвідуватиме безкоштовні гуртки при школі.
У більш розвинених країнах ситуацію «вирівнюють» шляхом підвищення фінансування для шкіл і заходів для підвищення кваліфікації і мотивації вчителів, розповіла Мона Алі, інтерн аналітичного центру CEDOS за програмою “Civil Society Professionals Program” Міжнародного фонду Відродження. PISA, відповідно до своїх напрацювань, наголошують, що дуже важливо правильно розподіляти кошти всередині навчального закладу, щоб використовувати наявний ресурс максимально ефективно. Ще одна порада – не розподіляти учнів за класами на більш сильні і більш слабкі. «Часто, якщо так званий скринінг запроваджується на ранніх етапах навчання, коли більш талановиті ідуть в клас «А» і «неталановиті» – в інші, це призводить до нерівності і до того, що в учнів надалі суттєві відмінності у результатах навчання», – зауважила Тетяна Вакуленко, національний координатор опитування PISA в Україні. Також важливо подбати про продуктивну взаємодію між учителями для обміну досвідом і забезпечити регулярний моніторинг якості освіти.
На думку Ірини Когут, аналітика центру CEDOS, потрібна цілеспрямована державна політика для підтримки тих шкіл і учнів, які зараз відстають. «Ми досі користуємося стратегією підтримки сильних: і ресурс, і увага, і участь у проектах розвитку віддають школам, ліцеям і гімназіям, які вже показують хороші результати. У них акумулюються ресурси з позиції, що це більш ефективно. Але дослідження за кордоном показують, що саме підтримка шкіл, які знаходяться у гірших умовах, причому підтримка не стільки матеріальна і фінансова, а, перш за все, підтримка розвитку педагогів і дітей, залучення батьків до навчального процесу, є передумовою вирівнювання», – зауважила вона.
