Третина українців підкреслює важливість безвізового режиму для населення країни. З іншого боку – всього 38% українців вважають себе європейцями. Це всього на 3% більше ніж у 2013 році. Оформити біометричні паспорти збирається всього 10% опитаних із західного регіону, та 7% із східної частини України. Такі результати опитування озвучила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі . Загальнонаціональне опитування щодо ставлення населення до безвізового режиму проводили 9-13 червня Фонд «Демократичні ініціативи» та Центр Разумкова.
Результати опитування показують суттєві регіональні та вікові відмінності у відношенні населення до безвізового режиму. «Чим ближче до заходу, тим вищий відсоток людей, які вважають безвізовий режим важливим», – зазначила пані Ірина. На заході 11% опитаних мають біометричні паспорти. На сході – всього 2,5%. Молодші респонденти частіше мають біометричні паспорти. Ірина Бекешкіна підкреслила, що значна частина населення взагалі не збирається мати ніякого закордонного паспорту. Кількість людей, які отримали звичайний закордонний паспорт, зросла всього на 4% у порівнянні з 2013 роком. «Для мене це індикатор того, що Україні ще далеко до того, щоб стати європейською країною», – зазначила директор Фонду «Демократичні ініціативи».
60% опитаних зазначили, що для того, щоб вони відчули себе європейцями необхідний певний рівень матеріального добробуту. «Тут жодних вікових і регіональних відмінностей не було», – підкреслила пані Ірина. Гліб Вишлінський, виконавчий директор «Центру економічної стратегії», зазначив, що безвізовий режим має покращити загальну економічну ситуацію у країні. «Це полегшить усі форми економічної співпраці та сприятиме залученню нових інвестицій до країни», – підкреслив він.
Альона Гетьманчук, директор ГО «Інститут світової політики» , зазначила, що за результатами опитування 36% українців почнуть почувати себе європейцями, коли у країні встановлять верховенство права. «Завдання полягатиме в тому, щоби ми не дочекались відкату реформ і здійснювали моніторинг у тому ж темпо-ритмі як це було до отримання безвізового режиму», – підкреслила Ірина Сушко, керівник ГО «Європа без бар’єрів». Головний редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко зазначив, що механізм призупинення дії безвізового режиму має забезпечити подальше виконання реформ, зокрема судової та антикорупційної. «Я не уявляю навіть суто теоретично такої можливості, щоб Порошенко, або інші лідери держави зробили так, щоб через їхні дії в України забрали безвіз. Це для них буде політичним самогубством. Тому я навіть не припускаю, що наші керівники підуть на такий відкат реформ, який дозволить активувати реверс безвізового режиму», – підкреслив Сергій Сидоренко.
Всього 14% ознайомились з правами в’їзду і перебування у країнах Шенгенської зони. «Тестовий період безвізу – перші 2-3 місяці, буде залежати від тієї інформаційної кампанії, яка мусить продовжуватись ще рік, для того, щоб пояснити громадянам, як правильно скористатись безвізовим режимом, як не потрапити в різні неприємні ситуації», зазначила Ірина Сушко. Альона Гетьманчук підкреслила, що необхідно докорінно змінити державну комунікаційну стратегію. «Замість того, щоб фокусуватись на тому, що вимагає від країни ЄС, потрібно почати розповідати про те, що дає нам угода з ЄС», – підкреслила пані Гетьманчук.
«Необхідно провести скринінг готовності країни на предмет того, щоб мати право бути кандидатом на членство у ЄС», – зазначила Альона Гетьманчук. Вона підкреслила, що це допоможе налагодити конструктивний діалог з європейськими країнами, який не викликатиме у них негативних емоцій стосовно вступу України до ЄС.