ВИСНОВКИ.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час візиту до Києва заявив про потужну підтримку, що Альянс надає Україні. Він закликав Росію вивести свої війська з території України, а також наголосив на необхідності безперешкодного доступу співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до усієї території Донбасу. Зокрема, Єнс Столтенберг повідомив, що НАТО надасть Україні обладнання, яке дозволить Україні встановлювати джерела кібератак. Президент України Петро Порошенко заявив про наявність даних, що підтверджують причетність РФ до організації кібератак. Порошенко також наголосив на тому, що РФ протидіє СММ ОБСЄ на території Донбасу та ставить собі за мету витіснити її з території України.
Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна починає дискусію з Північноатлантичним Альянсом щодо надання плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО. Він зазначив, що чітко усвідомлює, що Україна наразі не відповідає стандартам НАТО, тому Україна не планує подавати заявку на членство в Альянсі. Натомість, Порошенко заявив, що Україна орієнтується до 2020 року наблизитися до стандартів НАТО. Керівник прес-служби Альянсу Пірс Казалет повідомив, що члени Північноатлантичної ради “взяли до уваги” прагнення України отримати план дій щодо членства, але не давали згоди з цього приводу. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО стало б кроком до подальшого просування Альянсу до російських кордонів, що не сприятиме зміцненню європейської безпеки. Голова Військового комітету НАТО генерал Петер Павел заявив, що військова політика Північноатлантичного альянсу щодо Російської Федерації в частині підтримки діалогу не дає бажаного результату. Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що «якщо хтось може сприяти дотриманню суверенітету і територіальної цілісності України, то це члени НАТО. Процес вступу України до Альянсу є потужним стимулом для перетворень усередині України».
Експерти нагадують, що умовами членства в НАТО є не тільки виключно військові показники держави, але й належний рівень розвитку демократії. Натомість, Єнс Столтенберг зазначив, що “Україна має позбавитися ракової пухлини корупції. Корупція стоїть на перепоні реформам та справжнім змінам та успішному майбутньому українських громадян”.
Експерт “Українського інституту майбутнього” Надія Коваль вважає, що членству Україні в НАТО крім всього не сприяє позиція чинного президента Франції. Надія Коваль зазначає, що Макрон є виразним противником подальшого розширення Альянсу та прихильником продовження діалогу “НАТО-Росія”. Тому, на думку експерта, не варто очікувати від Макрона серйозної підтримки щодо власне європейської чи євроатлантичної інтеграції України чи посилення, скажімо, Східного партнерства.
Спецпредставник США у переговорах із Росією Курт Волкер, який після візиту Тіллерсона залишився в Україні, зустрівся із Леонідом Кучмою для обговорення ситуації на Донбасі, а також перспективу подальших контактів. Політолог Вадим Карасьов вважає, що результатом зустрічі Трампа та Путіна (отже і візита Тіллерсона) є залучення американської сторони до процесу врегулювання конфлікту на Донбасі. Він наголосив, що питання полягатиме у “ступені залученості” американської сторони. Карасьов зазначає, що США не стане учасником «нормандського формату», проте «збоку вони Мінський процес підштовхуватимуть так, як не зможуть підштовхувати зсередини французи, німці і росіяни». Саме цим, на думку Карасьова, буде займатися Курт Волкер. Вадим Карасьов також наголосив, що українське питання для США є «інструментом для того, щоб налагодити відносини з РФ».
РНБО на засіданні 10 липня прийняло низку важливих рішень, спрямованих на підвищення забезпечення безпеки держави. Так, РНБО прийняла рішення про введення системи біометричного контролю для громадян іноземних держав, що в’їжджають до України, і впровадження електронної системи попередньої реєстрації для громадян РФ, що мають намір в’їхати до України. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначає, що рішення РНБО про введення системи біометричного контролю для громадян іноземних держав, що в’їжджають до країни, не матиме практичних наслідків ні для громадян Євросоюзу, ні для громадян інших країн з аналогічними біометричними документами. На думку експертів, таке рішення є альтернативою запровадженню візового режиму із РФ, адже країни ЄС вже давно використовують біометричні паспорти. Натомість, для країн СНД ця практика не розповсюджується. Крім того, для громадян РФ, що мешкають на території України, вводиться обов’язкова реєстрація за місцем проживання і необхідність подання інформації щодо переміщення територією України. Також прийнято рішення рекомендувати уряду забезпечити в 2017 році дофінансування потреб сектора безпеки і оборони на суму близько 9 млрд грн. Турчинов уточнив, що в загальному обсязі дофінансування близько 3 млрд грн заплановано профінансувати із загального фонду держбюджету, і 6 млрд грн – із спеціального, за рахунок конфіскованих «грошей Януковича».
Крім того, РНБО доручила Кабінету Міністрів України, Службі безпеки України і Національному банку внести пропозиції із розширення списку осіб, що підпадають під санкції у зв’язку з агресією з боку Російської Федерації. «США і ЄС прийняли рішення про введення нових санкцій проти Російської Федерації, і ми не можемо не враховувати ці ініціативи наших стратегічних партнерів,» – прокоментував дане рішення Турчинов. Голова комітету із закордонних справ палати представників Конгресу США Ед Ройс вніс поправку в законопроект із оборони на 2018 рік про введення нових санкцій щодо Росії за порушення Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності.
Натомість, РНБО не розглядала законопроект про деокупацію деяких районів Донбасу. Секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що відповідний законопроект про реінтеграцію Донбасу вже розроблений апаратом РНБО, проте він ще буде узгоджуватися із західними партнерами: «передусім це стосується країн-учасниць “нормандського формату” – Німеччини, Франції і США, наших партнерів із НАТО,» – зазначив Турчинов. До ВР законопроект планується внести вже восени.
З огляду на те, що ВР не прийняла низку ключових законопроектів, серед депутатів обговорюється можливість продовжити поточну парламентську сесію. Зокрема, на цьому тижні має відбутися голосування у першому читанні за пенсійну реформу, яку Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендує парламенту прийняти за основу. Також розгляду у парламенті потребують законопроекти з медичної реформи, потенційно може бути внесений законопроект по приватизації (який щоправда ще не пройшов Нацраду реформ та розгляд у комітетах), судова реформа. Голова ВР Андрій Парубій також припускає, що в парламент буде внесений на розгляд новий законопроект про зняття депутатської недоторканності. Саме тому Парубій відзначив, що має намір запропонувати не закривати нинішню сесію парламенту, щоб у разі необхідності ухвалення певних рішень можна було зібратися на засідання. Дане рішення підтримали БПП, НФ та «Батьківщина».
Міністр фінансів Олександр Данилюк цього тижня обговорить поточні питання співпраці із МВФ із директором-розпорядником Крістін Лагард. Експерти припускають, що темою для розмови може стати саме пенсійна реформа, яку парламент мав прийняти під час поточної сесії. Сам Данилюк зазначав, що виділення наступного траншу залежить саме від проведення пенсійної реформи. Проведення земельної реформи, наразі, взагалі не обговорюється і непомітно вийшло із порядку денного влади. Своєрідним «подарунком» для західних партнерів може слугувати накладення Порошенком вето на законопроект №6382 щодо продовження вивізного мита на брухт чорних металів.
Голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв констатує різке уповільнення, практично до зупинення, погодженого з донорами плану реструктуризації та відокремлення діяльності з транспортування природного газу (анбандлінгу) компанії. Він також зазначив, що «ми сьогодні отримали “жовту картку” від ЄБРР».
Андрій Парубій повідомив, що всі подання на зняття недоторканості із народних депутатів будуть розглянуті у парламенті цього тижня. Борислава Розенблата виключили з членів фракції БПП на його прохання.
В українських ЗМІ з’явилася інформація, що директор ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу Френсіс Маліж рекомендує на посаду голови Приватбанку Райнера Мюллера-Ханке. Зараз Райнер Мюллер є членом рад FinComBank (Молдова) і азербайджанського AccessBank. В Україні він уже працював генеральним директором Swedbank у 2009-2013 роках. Він має більш ніж десятирічний досвід в сфері банкінгу в країнах Центральної та Східної Європи.
Найбільша європейська авіакомпанія Ryanair оголосила про відмову від свого виходу на український ринок після того, як державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”(Київ) порушило угоду, досягнуту у березні цього року в Мінінфраструктури з посадовцями аеропорту та його нинішнім генеральним директором Павлом Рябікіним. Павло Рябікін заявив, що Ryanair висуває ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” вимоги, за яких він полетить до Києва, але які не відповідають українському законодавству. Голова Офісу по залученню і підтримці інвестицій при українському уряді Даніель Білак заявив, що уряд повинен розібратися в ситуації. Очільник Мінінфроструктури Володимир Омелян жорстко розкритикував Білака і натякнув на лобіювання ним інтересів МАУ, що належить Ігорю Коломойському.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Зближення України і НАТО: шлях до членства, новий офіс та посилення кібербезпеки (329 публікацій у ЗМІ)
- G20 та візит Тіллерсона. Новий етап великої гри (263 публікації у ЗМІ)
- Біометричний контроль, кібербезпека та розширення санкційного списку: підсумки засідання РНБО (Відео) (100 публікацій у ЗМІ)
- Авіаперевізник Ryanair зупинив продаж квитків на рейси в Україну (61 публікація у ЗМІ)
- Трамп: Спільна група з кібербезпеки з Росією може бути не утворена (60 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Другий президент України (1994-2005) Леонід Кучма прийняв спеціального представника США Курта Волкера і обговорив з ним ситуацію на Донбасі, а також перспективу подальших контактів. “Під час розмови учасники зустрічі обговорили ситуацію на Донбасі. Леонід Кучма відзначив роль і активну позицію США у вирішенні ситуації на Донбасі і подякував за принципову позицію і підтримку територіальної цілісності і суверенітету України”, – написала за підсумками зустрічі прес-секретар представника України в Трибічній контактній групі, другого президента України Л.Кучми Дарка Оліфер на сторінці у Facebook у понеділок і виклала відповідне фото. За її словами, сторони наголосили, що стійке, тривале припинення вогню і вирішення усього блоку питань із безпеки Мінських угод – ключове, без цього не може бути поступу у вирішенні гуманітарних, політичних і соціальних питань”.
Голова комітету із закордонних справ палати представників Конгресу США Ед Ройс вніс поправку в законопроект із оборони на 2018 рік про введення нових санкцій щодо Росії за порушення Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (РСМД), повідомляє видання The Hill. “Ройс представив поправку до щорічного законопроекту з питань оборонної політики, який, як очікується, буде винесено на розгляд палати на цьому тижні”, – йдеться в повідомленні. За даними видання, конгресмен “пропонує ввести санкції щодо окремих осіб, які допомагають Росії розробляти основні системи озброєнь, а також щодо держав-спонсорів тероризму, які купують таку зброю”.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З НАТО.
Комісія Україна-НАТО погодила початок діалогу про подачу Україною заявки на отримання плану дій щодо членства в альянсі. Про це заявив президент Порошенко, відповідаючи на запитання Європейської правди на прес-конференції в Києві. Порошенко нагадав про схвалений нещодавно закон, який встановив метою України набуття повноцінного членства в Альянсі. “Україна чітко визначила своє політичне та безпекове майбутнє”, – зауважив він. “Ми вважаємо за необхідне почати дискусію про запровадження Плану дій щодо членства. Сьогодні ми обговорили це і наші пропозиції про початок дискусії були із задоволенням сприйняті (країнами-членами) НАТО”, – підкреслив глава держави.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявляє, що НАТО продовжить співпрацю з Україною в питаннях оборони, управління та економічних реформах. “НАТО надавало підтримку українському суверенітету, територіальній цілісності, демократичних інститутів і вашим Збройним силам. І НАТО продовжить тісно працювати з Україною в питаннях оборони, управління і економічних реформ”, – сказав Є. Столтенберг на відкритті виставки “Україна-НАТО. Формула безпеки” за участю віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе в Києві в понеділок.
Урочисте відкриття нового офісу представництва НАТО в Україні відбулося в Києві в понеділок за участю генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга та віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе. “Це унікальне дипломатичне представництво в країні, яка є партнером. У жодній іншій країні такого повномасштабного представництва немає”, – зазначила віце-прем’єр.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликає Росію вивести свої війська з території України, а також наголошує на необхідності безперешкодного доступу співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до усієї території Донбасу. “Росія має вивести свої сили і військові засоби з території, яка є міжнародно визнаною територією України, а співробітники ОБСЄ повинні мати безперешкодний доступ до території України”, – сказав він на засіданні Верховної Ради у понеділок. Є. Столтенберг також зазначив, що Росія намагається дестабілізувати ситуацію в Україні за допомогою бойовиків на Донбасі, використовуючи кібератаки, дезінформацію, а також військову присутність російських військ на Донбасі.
Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна починає дискусію з Північноатлантичним Альянсом щодо надання плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО. “Ми вважаємо за необхідне, і сьогодні про це чітко заявили, почати дискусію про надання плану дій щодо членства, і наші пропозиції щодо дискусії були із задоволенням прийняті”, – сказав П. Порошенко на спільній з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом прес-конференції в понеділок у Києві. Президент також зазначив, що наразі Україна не відповідає критеріям для вступу в НАТО.
НАТО надасть Україні обладнання, яке дасть змогу встановлювати джерела кібератак, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. “Одна з галузей, якій ми приділяємо дедалі більше уваги в співпраці з Україною, – це кібербезпека. Ми нині перебуваємо в процесі надання Україні нового обладнання для деяких ключових урядових інституцій і структур влади, що дасть змогу Україні розслідувати, хто стоїть за тими чи тими кіберударами, оскільки реагування на них має надзвичайне значення”, – сказав Є. Столтенберг на спільній прес-конференції з президентом України Петром Порошенком у Києві в понеділок.
Президент України Петро Порошенко заявив про наявність даних, що підтверджують причетність РФ до організації кібератак. “Кібератаки є ключовим елементом гібридної війни, і у нас є свідчення, що остання кібератака також була організована Російською Федерацією”, – сказав П. Порошенко на спільній з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом прес-конференції в Києві в понеділок.
Президент України Петро Порошенко заявляє, що Росія робить усе можливе, щоб Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ полишила територію України. “Ми не сприймаємо спроби Росії, спрямовані на створення таких умов для наглядової місії ОБСЄ, щоб вона залишила територію України. Ми це не сприймаємо”, – сказав П. Порошенко на спільній прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у понеділок у Києві. За його словами, робота спостерігачів ОБСЄ важлива в контексті надання об’єктивної і правдивої інформації про ситуацію і повинна проводитися 24 години на добу.
Члени Північноатлантичної ради “взяли до уваги” прагнення України отримати план дій щодо членства, але не давали згоди з цього приводу. Про це повідомив в коментарі “Європейській правді” керівник прес-служби Альянсу Пірс Казалет. За словами представника альянсу, Петро Порошенко справді підняв питання подальшого зближення України та альянсу під час закритої частини засідання Комісії Україна-НАТО, запропонувавши альянсу розпочати формальний діалог про набуття ПДЧ. “Президент Порошенко підняв це питання двічі – на засіданні та на спільній прес-конференції з генсеком Альянсу Єнсом Столтенбергом.
Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна має намір зосередитися на проведенні важливих реформ, щоб відповідати стандартам країн-членів НАТО. “Ще раз хочу підкреслити, що це не означає, що ми будемо негайно подавати заявку про членство. Абсолютно ні. Це означає, що нам потрібно створити реальну програму реформ, програму нашої співпраці, активізувати наші зусилля для досягнення необхідних стандартів, і в цьому нам необхідна допомога і співпраця з нашими партнерами по НАТО”, – сказав П. Порошенко на засіданні Комісії Україна-НАТО в понеділок у Києві.
Голова Військового комітету НАТО генерал Петер Павел (чеськ. Petr Pavel) зазначає, що військова політика Північноатлантичного альянсу щодо Російської Федерації в частині підтримки діалогу не дає бажаного результату, повідомляє Управління по зв’язках з громадськістю Збройних сил України. “Військова політика НАТО щодо Росії базується на двох стовпах. Перший – це оборона і стримування. Другий – зусилля по підтримці діалогу. Якщо в першій сфері ми досягаємо успіху, то в другій наші зусилля не приносять бажаного результату”, – сказав П .Павел під час зустрічі з начальником Генерального штабу Збройних сил України Віктором Муженко в понеділок у Києві.
Надання Україні плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО стало б кроком до подальшого просування Альянсу до російських кордонів, що не сприятиме зміцненню європейської безпеки, заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. “Росія протягом багатьох років значно стурбована наближенням військової інфраструктури НАТО до наших кордонів. Потенційно це (надання ПДЧ Україні – ІФ) може стати подальшим кроком у цьому напрямі, що, звісно ж, не сприятиме зміцненню стабільності та безпеки на європейському континенті”, – сказав він журналістам.
Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу у своєму виступі в Верховній Раді закликав керівництво України до активнішої протидії корупції. Про це повідомляє кореспондент “Європейської правди”. “Україна має позбавитися ракової пухлини корупції. Корупція стоїть на перепоні реформам та справжнім змінам та успішному майбутньому українських громадян”, – звернувся він до народних депутатів. Генсек визнав, що Україна зробила низку важливих кроків на цьому шляху: “Ви вже досягли значного прогресу, але попереду ще багато роботи”. “Найбільше лідерство у цьому процесі має виходити від президента, прем’єра, і від вас, депутатів”, – наголосив він.
Президент України Петро Порошенко вітає останні кроки НАТО щодо зміцнення безпеки у світі. “Хочу підкреслити, що вага і роль НАТО ще більше зростають в умовах нових викликів міжнародній безпеці в контексті подій, що відбуваються навколо України”, – сказав П. Порошенко на засіданні комісії Україна-НАТО в понеділок у Києві. За його словами, мова йде про російську агресію, яка спонукала НАТО вжити заходів для зміцнення безпеки в регіоні. “Я можу навіть припустити, що НАТО прокинулося, і це дало Альянсу друге дихання. Союзники ще більше переконалися в необхідності об’єднання всіх зусиль для взаємного захисту, важливості підвищення витрат на оборону і збільшення своєї присутності в світі”, – сказав глава держави.
ЗАСІДАННЯ РНБО.
Рада національної безпеки і оборони України на засіданні в понеділок не розглядала законопроект про деокупацію деяких районів Донбасу, повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в Адміністрації президента України. За його словами, наразі засідання Ради вже завершилося і на ньому розглядалися питання посилення контролю на держкордоні, а також дофінансування сектору оборони і безпеки. Співрозмовник агентства відзначив, що про відповідні рішення РНБО найближчим часом журналістів поінформує секретар РНБО Олександр Турчинов.
Рада національної безпеки і оборони (РНБО) розробила закон про повернення державного суверенітету над окупованими районами Донецької і Луганської областей, його внесення до Верховної Ради заплановано у вересні після консультацій зі стратегічними партнерами України, заявив секретар РНБО Олександр Турчинов. “Відповідний закон розробив апарат РНБО разом із експертами. Ми залучали до цього і представників депутатського корпусу, коаліції. Закон готовий, але є доручення президента (президента України Петра Порошенка – ІФ) з приводу проведення консультацій з нашими стратегічними партнерами. Передусім це стосується країн-учасниць “нормандського формату” – Німеччини, Франції і США, наших партнерів із НАТО з приводу змісту цього закону”, – сказав він на брифінгу після засідання РНБО в понеділок у Києві.
Рада національної безпеки і оборони України під головуванням президента Петра Порошенка на засіданні в понеділок розглядає питання посилення контролю за перетином державного кордону України, зокрема впровадження процедури збору біометричних даних з іноземців, які в’їжджають до країни. “Йдеться про посилення контролю за в’їздом та виїздом і перебуванням громадян інших держав на території України – ми запроваджуємо біометричний контроль для всіх громадян, які перетинають український кордон”, – наводить слова П. Порошенка прес-служба глави Української держави в понеділок увечері.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначає, що рішення РНБО про введення системи біометричного контролю для громадян іноземних держав, що в’їжджають до країни, не матиме практичних наслідків ні для громадян Євросоюзу, ні для громадян інших країн з аналогічними біометричними документами. “Ми прекрасно розуміємо, що в контексті безвізового режиму, який працює для біометричних паспортів, у нас немає проблем не лише з Європейським Союзом, але і з іншими країнами, у яких є біометричні паспорти за стандартами ІКАО (Міжнародної організації цивільної авіації – ІФ). Таким чином, для ЄС це рішення фактично не матиме особливих практичних наслідків”, – сказав П. Клімкін на брифінгу з португальським колегою Аугусто Сантушем Сільвою (Augusto Santos Silva) у понеділок у Києві, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна” про можливий вплив рішення РНБО України запровадити в’їзд для громадян іноземних держав за біометричними паспортами на режим взаємних поїздок між Україною та іншими країнами, зокрема ЄС.
Для громадян Російської Федерації, що мешкають на території України, вводиться обов’язкова реєстрація за місцем проживання і необхідність подання інформації щодо переміщення територією України, повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов. “Вводиться, відповідне доручення РНБО сьогодні дав, вимога про обов’язкову реєстрацію громадян Російської Федерації, які перебувають на території України в місці їхнього тимчасового проживання, а також вводиться необхідність подання інформації про переміщення територією України”, – сказав О. Турчинов після засідання РНБО в понеділок.
Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України доручила Кабінету Міністрів України, Службі безпеки України і Національному банку внести пропозиції із розширення списку осіб, що підпадають під санкції у зв’язку з агресією з боку Російської Федерації, повідомив секретар РНБО Олександр Турчинов. “США і ЄС прийняли рішення про введення нових санкцій проти Російської Федерації, і ми не можемо не враховувати ці ініціативи наших стратегічних партнерів. Саме тому доручено ініціаторам відповідно до законодавства введення санкцій – відповідно, це Кабінет Міністрів, СБУ і Нацбанк – внести пропозиції, що відповідають нам. Щойно ці пропозиції будуть внесені, РНБО ухвалить рішення про розширення списку персональних спеціальних, економічних та інших обмежувальних заходів – санкцій стосовно фізичних і юридичних осіб РФ”, – сказав О. Турчинов на брифінгу після засідання РНБО в понеділок.
Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олександр Турчинов заявив, що уряду буде запропоновано збільшити витрати загального фонду державного бюджету на 2017 рік на безпеку і оборону на суму близько 3 млрд грн “Запропоновано збільшити витрати сектора безпеки і оборони – саме за цією позицією на суму близько 3 млрд грн”, – сказав він на брифінгу після засідання РНБО в понеділок у Києві.
Рада національної безпеки і оборони України виступає за розподіл конфіскованих коштів екс-чиновників часів президентства Віктора Януковича на сектор безпеки і оборони, повідомив секретар РНБО Олександр Турчинов. “Прийнято рішення про початок фінансування державного бюджету за рахунок конфіскованих фінансових ресурсів. Це кошти, які були конфісковані з рахунків, які були в Ощадбанку, інших банках України, і які були пов’язані з оточенням екс-президента Януковича. З цих коштів за спецфондом бюджету запропоновано профінансувати сектор безпеки і оборони на 6 млрд грн”, – сказав О.Турчинов на брифінгу після засідання Ради національної безпеки і оборони в понеділок у Києві.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.
Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендує парламенту ухвалити урядовий законопроект про пенсійну реформу в першому читанні. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було прийняте на засіданні профільного комітету в середу. За це рішення проголосували троє з чотирьох присутніх на засіданні комітету депутата; загалом у комітеті – семеро депутатів.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МВФ.
Міністр фінансів України Олександр Данилюк і директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду(МВФ) Крістін Лагард мають намір обговорити поточні питання співпраці, повідомляється на веб-сайті Мінфіну. Згідно з повідомленням, відповідні переговори заплановано у рамках конференції “Відновлення розвитку в Центральній, Східній і Південно-східній Європі: роль державного управління та інституцій”, яка наразі триває в Дубровніку (Хорватія).
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв констатує різке уповільнення, практично до зупинення, погодженого з донорами плану реструктуризації та відокремлення діяльності з транспортування природного газу (анбандлінгу) компанії. “На жаль, зараз можна констатувати, що прогрес у виконанні цього плану дуже низький, фактично роботу було зупинено”, – заявив він під час круглого столу “Ключова роль України в енергетичній безпеці Європи” у Верховній Раді в понеділок. А. Коболєв наголосив, що анбандлінг та реструктуризація “Нафтогазу” і їх своєчасне виконання є критично важливими завданнями з погляду демонстрування ефективності та надійності транзиту газу через Україну, особливо з урахуванням пропонованих Росією маршрутів.
Затримки з виконанням плану анбандлінгу НАК “Нафтогаз України” можуть призвести до призупинення фінансування компанії з боку Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), використовуваного для закупівель газу, повідомив голова правління НАК Андрій Коболєв. “Ми сьогодні отримали “жовту картку” від ЄБРР – якщо до кінця липня не буде затверджено фінансовий план “Нафтогазу” і не буде прийнято показники діяльності наглядової ради, то наступного транша на фінансування газу… може і не бути”, – сказав він під час круглого столу “Ключова роль України в енергетичній безпеці Європи” у Верховній Раді в понеділок.
Постачальники газу за PSO “газзбути” не можуть обґрунтувати заборгованість перед НАК “Нафтогаз України” обсягом близько 10 млрд грн, повідомив журналістам голова НАК Андрій Коболєв у Києві в понеділок. “Ситуація із “газзбутами” критична: вони заборгували нам близько 30 млрд грн. Це не пояснюється заборгованістю, яка існує перед ними у бюджету. Вона набагато менша, різниця – близько 10 млрд грн, за якими ми не можемо отримати пояснень”, – сказав він.
НАК “Нафтогаз України” і російський “Газпром” провели перший раунд переговорів у рамках окремого проміжного рішення Стокгольмського арбітражу за контрактом на постачання газу, наступний раунд переговорів відбудеться поточного тижня, повідомив журналістам глава “Нафтогазу” Андрій Коболєв. “Відбувся перший раунд, була зустріч. Наступний, ми очікуємо, відбудеться цього тижня”, – сказав він.
Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ) дозволила завантаження ядерного палива Westinghouse в активні зони першого і четвертого блоків Запорізької АЕС. Згідно з повідомленням регулятора, узгодження видано на основі позитивних результатів державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки матеріалів. Ядерне паливо Westinghouse експлуатується в складі змішаних активних зон енергоблоків №2 і №3 Южно-Української АЕС, блоку №5 Запорізької АЕС, готується до завантаження в блок №3 Запорізької АЕС.
ЗНЯТТЯ НЕДОТОРКАНОСТІ ІЗ ДЕПУТАТІВ.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій припускає, що в парламент буде внесений на розгляд новий законопроект про зняття депутатської недоторканності. “Сьогодні в цьому питанні (зняття депутатської недоторканності – ІФ) є певна юридична колізія: є законопроект, який був поданий до Верховної Ради, який ми відправили до Конституційного суду… Але в тому законопроекті передбачено зняття недоторканності і з депутатів, і з суддів. Нагадаю вам, що під час судової реформи ми частину цього законопроекту вже вирішили – ми вже зняли недоторканність із суддів”, – сказав А. Парубій на брифінгу в Києві в понеділок.
Керівник антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв закликає спікера парламенту Андрія Парубія розглянути у вівторок, 11 липня, питання зняття недоторканності з народних депутатів за поданням генерального прокурора Юрія Луценка. “Про ініціативи відкласти скасування депутатської недоторканності на останній день (поточної сесії згідно з календарним планом роботи парламенту – ІФ). Якщо хтось планує зробити так, щоб останнім голосуванням провалити це рішення, а потім роз’їхатися по островах, і нехай люди тут обурюються в Києві, то це дуже погано і для країни, і для парламенту”, – сказав Є. Соболєв на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій, комітетів і груп парламенту в понеділок.
Подання генерального прокурора України Юрія Луценка на зняття депутатської недоторканності з шести парламентарів буде розглянуто на поточному пленарному тижні, заявляє голова Верховної Ради Андрій Парубій. “Усі подання будуть розглянуті”, – сказав він на засіданні погоджувальної ради в понеділок.
Парламентська фракція “Блок Петра Порошенко” більшістю голосів прийняла рішення виключити народного депутата Борислава Розенблата з членів фракції на його прохання, а також підтримала зняття з нього депутатської недоторканності.
ВИХІД RYANAIR З УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ.
Найбільша європейська авіакомпанія Ryanair оголосила про відмову від свого виходу на український ринок після того, як державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”(Київ) порушило угоду, досягнуту у березні цього року в Мінінфраструктури з посадовцями аеропорту та його нинішнім генеральним директором Павлом Рябікіним, зазначається в заяві компанії в понеділок. “Ми жалкуємо з приводу того, що аеропорт Києва продемонстрував, що Україна ще не є достатньо зрілим або надійним місцем для інвестицій потужного авіафлоту Ryanair”, – прокоментував це рішення головний комерційний директор (CCO) Ryanair Девід О’Браєн (David O’Brien).
Кабінет міністрів України повинен розібратися в ситуації з відмовою найбільшої європейської авіакомпанії Ryanair від запланованого входу в Україну з огляду на нібито порушення договору з боку державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”(Київ). Таку думку агентству “Інтерфакс-Україна” висловив голова Офісу по залученню і підтримці інвестицій при українському уряді Даніель Білак. “Якщо вони так вважають, цікаво, які були докази. Думаю, уряду потрібно розібратися в цьому”, – сказав він в понеділок увечері.
Провідний європейський лоу-кост авіаперевізник Ryanair висуває Державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” вимоги, за яких він полетить до Києва, але які не відповідають українському законодавству, констатував голова аеропорту Павло Рябікін під час прес-конференції в Києві в понеділок. “Перше: вони вимагають, щоб спірні питання вирішувалися в Лондонському арбітражі із застосуванням лондонського права. Ми ж наполягаємо, що питання мають вирішуватися в судовому порядку в українських інстанціях”, – сказав він.
Генеральний директор Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” Павло Рябікін не має наміру підписувати договір із провідним європейським лоу-костом Ryanair, доки не буде знято всі розбіжності в пунктах договору, повідомив він під час прес-конференції в Києві в понеділок. “Я можу заявити, як менеджер державного підприємства, що цей контракт нам не вигідний”, – зазначив він. П. Рябікін також заявив про факти політичного тиску на нього в рамках роботи з лоу-костом і висловив здивування, чому меморандум із перевізником підписувався на урядовому рівні.