Сьогодні 18 вересня до Львова приїхав Конгрес ПЕН . Якщо ви нові у світі літератури, ПЕН – це міжнародна неурядова організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів. ПЕН-клуб створений з метою сприяти дружбі та інтелектуальній співпраці письменників усього світу. Організація акцентує увагу на ролі літератури в розвитку взаєморозуміння і світової культури; бореться за свободу слова; діє як потужна сила у захисті прав письменників, яких садять до в’язниці, а деколи і вбивають за їхні погляди.
ПЕН-клуб – одна із найстаріших організацій, які борються за права людини, і одна з найстаріших міжнародних письменницьких організацій. Назва —абревіатура від англійських слів «Poets, Playwrights, Essayists and Novelists» — «поети, драматурги, есеїсти, романісти», які складаються в слово «пен» (pen) — ручка для писання. Зараз ПЕН-клуб охоплює також представників інших жанрів, зокрема, журналістів та істориків.
ПЕН-клуб є неполітичною, недержавною організацією, перебуває в формальних консультаційних зв’язках з ЮНЕСКО і має спеціальний консультативний статус в Економічній і соціальній раді ООН.
Чому обрали Львів?
До Львова приїхали близько 200 лідерів думок, письменників, поетів, перекладачів, журналістів, істориків, публіцистів та редакторів із 101 країни. «Ми довго вагалися, де саме в Україні провести Міжнародний конгрес ПЕН. Були певні внутрішні дискусії: чи це робити у Львові, чи у Києві, чи в Одесі. Врешті-решт, львів’яни перемогли. Ми вважаємо, що Львів – це культурна столиця, а Київ – фінансова, політична», – зазначив Микола Рябчук.
Історія стосунків Конгресу ПЕН та України почалася у 1965 році, коли з 24 серпня до 4 вересня 1965 року в Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії кагебісти заарештували понад 20 представників української інтелігенції. Більшість із них згодом були засуджені за «антирадянську пропаганду та агітацію». У 1960-х роках під впливом «хрущовської відлиги» пожвавилося українське національне життя. Побачили світ праці деяких «забутих» і репресованих сталінським режимом літераторів, з’являлися твори нового покоління українських літераторів і митців, так званих шістдесятників, урочисто відзначено 150-річний ювілей Тараса Шевченка.
Юрій Брилинський, український актор, заслужений артист України, згадує, як його друзів арештовували за їхні погляди щодо української літератри. Українські митці створили Клуб творчої молоді, де проводили вечори української літератури, розповідали своїм колегам за кордоном про ситуацію в Україні та про переслідування.
Офіційне приєднання України до ПЕН Конгресу сталося одразу після здобуття незалежності. Юрій Брилинський згадує слова Григорія Костюка, українського літературознаця, який був ініціатором вступу України в Конгрес ПЕН та представляв інтереси український поетів на першому Конгресі ПЕН у 1965 році в Нью Йорку, – що він не вірить що ПЕН все таки колись відбудеться в Україні.
На захист політичних в’язнів
Тема конгресу – «Відстоювання правди у добу пропаганди». Куратор, координатор команди 83-го Міжнародного Конгресу ПЕН у Львові, очільниця офісу «Львів – місто літератури ЮНЕСКО» Ольга Муха зазначила, що сьогодні Україна – найбільш доречна країна для серйозного обговорення цієї тематики. «Проведення конгресу у Львові для мене є черговим підтвердженням того, що ми дуже впевнено виходимо на літературну мапу світу. Нас вже розглядають як повноцінного партнера, – зазначила Ольга Муха. – Конгрес має подвійний формат – дипломатично-політичний і літературно-публічний. Тому слід зважати, що є дві програми. Одна стосується закритих заходів, де представники з різних ПЕН-клубів світу матимуть можливість обговорити серйозні питання, здебільшого політично-правові. Друга – літературна – програма буде відкритою».
На заходах Конгресу будуть традиційні «Пусті крісла», цього разу — для Олега Сенцова. За свободу слова потерпають ще багато письменників, журналістів та громадських діячів, але саме Олегова постать – у центрі уваги цьогорічного Конгресу. Конгрес ПЕН розпочався з акції на підтримку Олега Сенцова. Волонтери зустрічали письменників у львівському аеропорту із табличками «Олег Сенцов». «Таким жестом ми засвідчуємо підтримку Олегу Сенцову, який ув’язнений від 11 травня 2014 року у російській тюрмі, і віримо, що невдовзі таки зможемо зустріти його у Львові», – заявили волонтери Конгресу та учасники флешмобу.
Як Конгрес вплине на імідж України у світі
Не всі українці розуміють, наскільки це унікальна можливість для України – Конгрес ПЕН за значущістю можна порівняти з Олімпійськими іграми чи Світовим чемпіонатом серед письменників. Навіть ширше, тому що PEN — це не тільки про літературу, але й значною мірою – про свободу слова.
Екс-президент Українського ПЕН-центру, проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович наголосив, що Конгрес – це, передусім, важка робота учасників. «Для нас це також можливість вплинути на позицію міжнародного ПЕНу у світі. Це величезна відповідальність», – додав він.
Москаленко Андрій, заступник Львівського міського голови з питань розвитку, розказав, як проходить підготовка міста до Конгресу ПЕН. З організацією допомагають багато громадських ініціатив, і місто це надзвичайно відчуває. «ПЕН в Україні – це величезний соціальний поштовх. Для нас важливо, щоб у місті і в країні жили освідчені люди, які ставлять перед собою високоамбітні цілі, які над ними працюють і їх досягають. Конгрес нам у цьому очевидно допоможе», – зазначив Андрій Москаленко. – ПЕН в Україні – це унікальний формат, тому що наша країна знаходиться в стані війни і ми хочемо показати, що Львів стає літературною столицею країни, а Україна – літературною країною».