Окупаційна влада Криму винесла 268 вироків учасникам мирних зібрань, 256 людей – притягнуто до адміністративної відповідальності. Загальна суму штрафів – понад 2 мільйони 942 тисячі рублів. Найбільший штраф за участь у мирному зібранні сягнув 150 тисяч рублів. «Від березня 2014 року в Криму відсутнє право на мирний протест», – підкреслила координатор Медійної ініціативи за права людини Марія Томак під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Серед найбільш розповсюджених причин затримання та притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності – чітка українська або кримськотатарська ідентифікація, участь в акціях щодо річниці депортації кримськотатарського народу тощо. Останнім часом збільшилися випадки притягнення до відповідальності за релігійну приналежність. «Наприклад, євангелісти проводили великодню роздачу подарунків в одному з сіл. Усіх осіб, які брали участь у цьому, притягнули до відповідальності. Їх оштрафували ніби за те, що вони проводили несанкціоновані масові заходи», – розповів аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов. Багатьох кримських татар також притягують до громадських робіт. Окупаційна влада винесла 11 постанов, кількість годин коливається від 20 до 40.
Учасників мирних зібрань притягають не тільки до адміністративної відповідальності. За період окупації Криму 12 людей притягнули до кримінальної відповідальності. Україна подала вже десятки позовів до Європейського суду з прав людини, щоб оскаржити рішення окупаційної влади. На жаль, на законодавчому рівні проблема підтримки та допомогти політичним в’язням та їхнім родинам досі не вирішена. «Кожен з цих політичних в’язнів має розуміти, що Україна не залишає цих людей, і Україна буде боротися за кожного з них. Ми сподіваємося, що цей месседж так само буде почутий, і той законопроект, який сьогодні зареєстрований у Верховній Раді про підтримку родин і політичних в’язнів так само буде допрацьований і проголосований. Тоді політичні в’язні побачать дійсно реальні кроки щодо підтримки з боку влади і України», – наголосила юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова.
Лілія Гемеджі, адвокат, яка представляє інтереси переслідуваних учасників мирних зібрань в окупованому Криму, розповіла, що вони не виграли жодної справи. «Це не говорить про нашу некомпетентність. Це говорить про те, що всі справи мають замовлений та політично вмотивований характер, – підкреслила Лілія Гемеджі. – Я хочу сказати, що кримськотатарський народ та кримські мусульмани незламні. Вони залишаються вірними своїй позиції та будуть намагатися доводити мирними способами, що вони не є терористами і що вони хочуть жити в Криму мирно і у добросусідських стосунках з іншими народами».