Уряд 8 листопада ухвалив Національну стратегію управління відходами до 2030 року. Основним пріоритетом для України є недопущення утворення відходів внаслідок їхнього повторного використання, матеріальної переробки або енергетичної утилізації. У випадку, якщо жоден з попередніх варіантів не підходить, відбувається процес видалення відходів на звалищах, що відповідають екологічним стандартам. Про це під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі розповів Олександр Семенець, заступник директора департаменту – начальник управління поводження з відходами та екобезпеки Міністерства екології та природних ресурсів України.
Офіційна статистика показує, що на одного українця щорічно припадає до 10 тонн відходів. Загалом кожного року в повітря потрапляє близько 4,5 мільйонів тонн забруднюючих речовин. Загальний обсяг накопичених відходів – більше 12,5 мільярдів тонн, а кількість офіційних сміттєзвалищ на території України не перевищує 30 тисяч. Такі дані представив керівник відділу з питань співробітництва з ЄС в окремих секторах економіки Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Гліб Стригуненко. Він переконаний, що Угода про асоціацію з ЄС має бути дороговказом для реформ в Україні та стимулом для формування екологічної політики на сучасних засадах, серед яких – відкритість даних, онлайн-статистика та пріоритетність екологічних аспектів у різних галузях економіки. «Доступ громадськості до екологічної інформації на національному та регіональному рівнях – запорука того, що буде відбуватися розгляд та обговорення програм і проектів, які мають вплив на довкілля та здоров’я людини», – підкреслив Гліб Стригуненко.
За даними ВООЗ, Україна займає 4 місце по смертності внаслідок захворювання та впливу небезпечних токсичних речовин: щорічно вмирає близько 1260 українців. У сільському господарстві дозволено використання 1100 різновидів пестицидів, проте за жодним з них держава не здійснює контролю – Державна екологічна інспекція не має жодної лабораторії для здійснення перевірок, розповіла еколог Міжнародної БО «Екологія-Право-Людина» Алла Войцихівська. «Дуже важливо, щоб і стратегію управління відходами, і національний план виконувалися. Енергетичні компанії, особливо вугільні, повинні усвідомлювати, що приватний бізнес має не тільки інвестувати в розширення виробництва, але і у соціальний захист та охорону навколишнього середовища та здоров’я людей», – наголосив Гліб Стригуненко.
Європейські партнери підтримують розвиток не лише екологічної галузі України, але й транспортної. В Укравтодорі працюють експерти Світового банку, що займаються імплементацією інтелектуальних транспортних систем. Ці системи впливають як на безпеку руху, так і на екологію. Перші зміни у транспортній системі України – запровадження автоматичного вагового контролю вантажівок. Керівник напряму з електронного урядування Команди підтримки реформ Міністерства інфраструктури України Євген Катков розповів, що, відповідно до норм чинного законодавства, максимальна вага автомобіля не повинна перевищувати 40 тонн. На сьогодні багато автівок перевозять вантажі вагою до 100 тонн. Через таке перевантаження відремонтовані дороги псуються через один-два роки після ремонтних робіт. Наразі Укртрансбезпека закупила 78 мобільних комплексів для перевірки ваги автомобілей. Проект таких перевірок поки що є пілотним.
Ще одна проблема транспортної галузі України – високі показники смертності та травматизму на дорогах. Щодня внаслідок ДТП в Україні гине близько 10 осіб. Останні п’ять років ці показники залишаються сталими, розповів Тарас Гук, експерт ГО «LEAD office». Влітку 2017 року уряд ухвалив Стратегію підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року. Відповідний документ базується на досвіді Світового банку. Головна мета Стратегії – зменшення на 30% смертності внаслідок ДТП. «Ми цінуємо підтримку Єврокомісії і те, що вони роблять зі свого боку для того, щоб розвиток транспортної системи України відбувався у напрямку наближення її до міжнародних стандартів», – підсумував Гліб Стригуненко.