Станом на сьогодні Тимчасова Спеціальна Комісія перевірила 63 «судді Майдану». У 62% випадків ТСК знайшла підстави для звільнення суддів, проте Вища рада правосуддя скоротила цей список вдвічі – станом на сьогодні лише 10% суддів Майдану звільнені. Про це повідомила голова ради Громадського люстраційного комітету Олександра Дрік під час презентації Звіту про результати моніторингу виконання Законів України «Про очищення влади» та «Про відновлення довіри до судової влади» в Українському кризовому медіа-центрі.
Відповідно до прийнятих законів, під люстрацію автоматично підпадають держслужбовці, які в період «режиму Януковича» терміном понад 1 рік займали керівні державні посади не нижче рівня заступника керівника органу; особи, які займали керівні посади під час Євромайдану та не звільнилися в цей час за власним бажанням, а також працівники правоохоронних органів та судді, причетні до порушень прав громадян під час масових акцій протесту. Під ці критерії підпав 1% держслужбовців, яких мали перевірити – приблизно 5 тисяч осіб з 700 тисяч. «Це і є те саме найвище керівництво держави. Це всі міністри, які обіймали посади за Януковича, керівники ДФС, ГПУ, МВС тощо, – розповіла Олександра Дрік. – Тобто, завданням Закону про очищення владу було, в першу чергу, не допустити повернення на керівні посади цих осіб, цих п’ять тисяч осіб».
На сьогодні ведеться Єдиний державний реєстр осіб, яких звільнено на підставі вимог законодавства – станом на вересень 2017 року таких людей у Реєстрі 929. Решта державних службовців, які автоматично підпадають під звільнення – або пішли за власним бажанням, або не перебували на посаді під час перевірки. «Вони всеодно не можуть повернутися на керівні посади, поки діє ЗУ «Про очищення влади», – запевнила Олександра Дрік.
Громадський люстраційний комітет разом з Громадською радою з питань люстрації при Міністерстві юстиції України створив власний Реєстр державних службовців, які підпадають під люстрацію відповідно до вищезгаданих критеріїв. Станом на сьогодні до Реєстру занесено 2668 осіб. «Інформації про решту осіб – немає. Це означає, що державні органи навіть після 3 років, після того, як почав діяти Закон «Про очищення влади» до сих пір не надають інформацію. Це заважає нам встановити, хто ці особи, відслідкувати їхнє призначення або намагання повернутися на керівні посади», – запевнила Олександра Дрік.
Тетяна Козаченко, голова Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України, відзначила, що державна влада вибірково підходить до застосування законів. Вона розповіла про службовців, які продовжують займати державні посади, не зважаючи на люстраційні процеси. «Серед них – Олександр Терещук, який очолював Волинську міліцію, коли під час розгону на Майдані були застосовані світлошумові гранати. Після цього він очолював міліцію Києва, і незаконно отримав Указом Президента індульгенцію на підставі отримання статусу учасника АТО, – зазначила пані Козаченко. – Сергій Кузьменко, який очолює Кіровоградську ОДА. Він так само підпадає під заборони та повинен був бути звільнений Президентом. Крім того, тут є моральний аспект, який не підпадає під Закон «Про очищення влади», однак говорить про рівень цинізму знаходження таких людей на посаді – ця особа голосувала за «закони 16 січня», перебуваючи в Парламенті».
У звіті наявні також рекомендації для більш ефективного впровадження люстраційного законодавства. Так, Громадський люстраційний комітет рекомендує Верховній Раді внести зміни до законодавства, щоб посилити та закріпити результати люстрації, а також надати публічний звіт про виконану державною владою роботу у напрямку люстраційного процесу в Україні.
Звіт підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID. З повним звітом можна ознайомитися на сайті Громадського люстраційного комітету.