Під час Міжнародних кліматичних переговорів ООН у Бонні Україні вдалося відстояти своє право продовжити отримувати фінансування для «зелених» проектів. «На цій конференції ми завершили 4-й розгляд питань щодо надання допомоги для укріплення інституційної спроможності у країнах з перехідною економікою. Були думки, що цю допомогу необхідно припинити. Завдяки активній роботі нашої делегації, було прийняте позитивне для України рішення: не просто продовжити цю допомогу, а навіть її посилити», – розповів Михайло Чиженко, начальник відділу кліматичної політики та звітності Департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства екології та природних ресурсів України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Ми змогли відстояти та продовжити термін фінансування. Але Паризька угода – це не про ті кошти, які тобі обіцяли – це про ті кошти, які ти сам здатен залучити. Тепер завдання влади – зробити наші проекти, наше законодавство настільки інституційно спроможними, щоб ми залучили це «зелене» фінансування якомога більше», – підкреслив Олексій Рябчин, народний депутат України (фракція ВО «Батьківщина»).
Під час конференції обговорили питання розробки гнучких механізмів для інвестицій у рамках проектної співпраці між країнами для скорочення викидів. Впровадження механізмів моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів на підприємствах – одна з основних вимог, яку Україні необхідно виконати, щоб стати привабливою для таких інвестицій. «Гнучкі механізми – це різні форми залучення інвестицій з однієї країни в іншу з метою зменшення викидів. Що це може конкретно означати для України: якщо є умовно якась розвинена країна, яка у рамках Паризької угоди як одну з своїх цілей подала виділення певної суми на фінансування у сфері змін клімату, то вона може інвестувати ці гроші у якусь іншу країну, у якій система обліку і статистики дозволяє однозначно довести, що ці інвестиції призведуть до скорочення викидів. Тому Україні потрібно внутрішньо попрацювати над прозорістю, щоб ми могли підтвердити, що ці механізми дійсно призводять до зменшення викидів», – пояснив Ілля Єременко, голова Української кліматичної мережі.
Також важливо зробити цілі зі скороченні парникових викидів більш амбітними. «Необхідно розпочати процес перегляду внеску України у Паризьку угоду, який розроблявся на основі колишньої енергостратегії: у нас зараз нова енергостратегія з абсолютно іншими цифрами і можливостями щодо скорочення викидів, і українську ціль потрібно привести до більш конструктивних цифр. Тому що наразі, за оцінкою міжнародних дослідницьких інститутів. ми знаходимося у групі країн з найнижчою амбітністю [цілей]», – розповіла Ірина Ставчук, директорка ГО «Екодія».
Олексій Рябчин зазначив, що поставлені кліматичні цілі Україні вдасться досягнути лише за умови, що це питання стане пріоритетним для влади. «Дуже складно спілкуватися про кліматичні цілі, коли цей розвиток не є пріоритетним для влади. Ми бачимо, що ті інвестори, які інвестують в Україну (з Канади, Швеції), інвестували цього року більш ніж 3 мільярди гривень, але не отримали «зеленого тарифу» який їм обіцяли. Інвестори зазнають дуже великих збитків і не довіряють Україні – усі гарні речі, які делегація зробила, розбиваються об приватні інтереси у владних кабінетах. Інвестори, які приходять з передових країн світу, розчаровуються. Тому закликаю усі політичні сили включати «зелений» порядок денний у програми своїх партій», – підкреслив він.