У процесі імплементації Угоди про асоціацію з ЄС в Україні багато зволікань, неповного виконання зобов’язань і недостатніх дій для належної імплементації змін, передбачених нею. Такі зауваження щодо процесу висловили представники зацікавлених сторін у комплексному дослідження щодо стану виконання Угоди. «Для нас ключовим у цьому дослідженні було подивитись глибше – чому у нас є проблеми з темпами виконання угоди, чому у нас проблеми з повнотою виконання угоди. Якщо проаналізувати всі питання, з них можна знайти спільні речі, які мають системний характер», – розповів Дмитро Шульга, директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Дослідження проводили експерти Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується ЄС та виконується Міжнародним фондом «Відродження».
Свою оцінку для дослідження надали 130 осіб – представники уряду, проурядових експертних кіл, неурядові експерти, представники профспілок, частково – представники ЗМІ. «Висновки різні, тому що ситуація далеко не однозначна в усіх сферах. Але загалом переважали критичні оцінки, тому що дуже багато фактів зволікань, неповного виконання зобов’язань, часткового перенесення норм або недостатності тих дій, як робляться для того, щоб ми могли сказати, що європейські норми і стандарти впроваджуються в Україні», – розповіла Зоряна Міщук, голова української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.
Дослідження показало, що часто саме брак комунікації між стейкхолдерами сповільнює виконання Угоди. Часто вони дають досить відмінні оцінки тих чи інших аспектів виконання угоди. «Специфікою саме нашої частини звіту [сфера протидії дискримінації] було те, що оцінки урядових та неурядових експертів і управлінців доволі сильно розрізнялись. Вони розрізнялись і щодо наявності чи відсутності законодавчого забезпечення питань недискримінації. Люди, які відповідальні за ці питання, були переконані, що достатньо трьох-чотирьох законів, що явища цього немає, дискримінації у нас не існує. Звичайно, експерти, які повсякденно зустрічались з цими явищами, опонували їм. Ці розбіжності були дуже великі», – розповіла Марфа Скорик, експерт Київського інституту гендерних досліджень.
Проблемою також є якість та повнота планування виконання Угоди про асоціацію. «Не секрет, що у нас переважно звертають увагу на ті зобов’язання, які дуже чітко прописані і які відсилають до адаптації законодавства ЄС в Україні. Насправді, Угода набагато ширша, ніж ці положення. Для того, щоб адаптоване законодавство працювало, має бути багато чого зроблено на організаційному, інституційному рівні. Проблема у тому, що органи влади недостатньо звертають уваги на речі, які не стосуються суто імплементації законодавства», – зазначив Дмитро Шульга.
Часто уряд підходить до виконання положень Угоди про асоціацію у досить формальний спосіб – робота здебільшого зводиться до затвердження нормативних актів. «Необхідно проводити аналіз того, що відбувається потім, коли прийнятий той чи інший акт, тому що дуже часто на цьому уряд ставить галочку. Насправді цього недостатньо – треба дивитись, як далі це працює чи не працює на практиці. Тут ми стикаємося з тим, що нібито усе урегульовано, прийнято, але на практиці це не працює», – пояснив Дмитро Шульга. «На виконання чи невиконання Угоди можна дивитись як на лакмусовий папірець того, що працює або не працює в державі. Насправді висновки показують, що питання навіть не в Угоді про асоціацію, а у спроможності держави забезпечувати створення та реалізацію політики, щоб кінцевий споживач, громадянин цієї країни, відчував зміну», – додала Юлія Безвершенко, віце-президент ГО «Наукова унія».
«Головний висновок наступний: якщо усі стейкхолдери, які брали участь в опитуванні, особливо органи влади, прислухаються до рекомендацій і розпочнуть відповідні процеси у достатньо швидкому темпі, є великий шанс, що ми скористаємося відповідними можливостями, і не лише Угода про асоціацію буде виконуватись, а і більш прагматичні наші міжнародні угоди, які нам дають доступ до ресурсів», – наголосила Юлія Безвершенко.
«Необхідно інформувати про Угоду, її конкретні вимоги і зобов’язання України в рамках Угоди, з усіма стейкхолерами – і з державними органами, і з бізнесом, і з представниками преси. Ми проводили опитування серед споживачів, і всі стовідсотково висловлюють бажання бути більше поінформованими щодо Угоди про асоціацію», – додала Наталія Бородачова, віце-президент Всеукраїнської федерації споживачів «ПУЛЬС».
