Високий рівень недовіри до якості вакцин, низький рівень свідомості населення та розуміння важливості вакцинації – основні висновки за результатами дискусії щодо проблеми вакцинації в Україні. «Вакцинація – не особисте рішення кожного. Це питання біобезпеки країни. Ми турбуємося про військову та інформаційну безпеку, але замовчуємо, не говоримо чи не даємо голосно говорити про біобезпеку», – зазначила Зоряна Черненко, експерт Центру політико-правових реформ, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
На сьогодні в Україні дуже багато сфальсифікованої документації. Лікарі видають фальшиві довідки про наявність щеплень у дітей. Через це неможливо порахувати реальну кількість доз вакцин, яку необхідно закупити для щеплення дітей, наголосила Ірина Колеснікова, завідувач кафедри епідеміології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. «Порахувати, скільки дітей було дійсно щеплено, а скільки щеплено лише на папері, надзвичайно важко. Тому ми закликаємо батьків, які точно знають, що у медичній документації інформація про здійснені щеплення не є правдивою, прийти до сімейного лікаря, пояснити цю ситуацію, щоб зробити відповідні позначки про те, що попередні записи є помилковими. Це дозволить врахувати дитину під час найближчого планування та замовлення необхідної кількості доз вакцин», – зазначила Ірина Колеснікова.
Питання вакцинації не врегульовано належним чином на законодавчому рівні, підкреслила Зоряна Черненко. «В одній статті містяться дві норми, які суперечать одна одній. У першій частині говориться про обов’язкову вакцинацію. У другій частині цієї ж статті говориться про те, що у нас беруть згоду. Тобто ми вирішуємо і маємо право робити чи не робити, – пояснює пані Черненко. – Держава має визначитися, чи обов’язкова у нас вакцинація».
Серед інших проблем, пов’язаних з вакцинацією дітей, – брак правдивої інформації про щеплення. «Найбільша проблема – брак інформації у батьків. Вони отримують інформацію з преси, з Facebook. Чи є ця інформація абсолютно достовірною? Про вакцину, про наслідки, про підготовку? Вони знають про те, що вакцина – це погано, шкідливо і це може вбити дитину», – зазначила Наталія Лісневська, Національний координатор з охорони здоров’я Центрального офісу реформ.
Має бути широка інформаційна кампанія щодо питань вакцинації та оперативна реакція на запит населення, переконаний Тимофій Бадіков, голова правління ГО «Батьки за вакцинацію». Серед інших рекомендацій – створення Фонду, який буде гарантією покриття шкоди, яка сталася після вакцинації. Важливим є також захист лікаря у разі виникнення проблем зі здоров’ям дитини після щеплення. Лікар повинен мати страхування на випадок судових позовів до нього. В Україні були вже такі прецеденти, розповіла Ольга Голубовська, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
Не менш важливим є питання освіти лікарів та чітка консолідована позиція по щепленнях. На сьогодні наявна ситуація, коли студентам з першого курсу навчання нав’язують негативне ставлення до вакцинацій. «Основна проблема вакцинації – проблема медичних кадрів. При такий кількості академічних інститутів, професійних асоціацій, хоч одна позиція по вакцинації існує? Я знаю дві – Східноукраїнська академія педіатрії та Українська академія педіатрії, які сказали позицію щодо вакцинації, позицію щодо спалаху кору. Робота професійних асоціацій – говорити свою позицію і доносити її. Це не робота Міністерства охорони здоров’я», – підсумував Федір Лапій, доцент Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.
