Активісти розпочали кампанію #Free Svydovets проти незаконного будівництва курортного комплексу на гірському масиві. Під забудову планують забрати 850 гектарів лісу, вирубку дерев уже розпочали. Будівництво комплексу створює екологічні ризики для регіону та прилеглих країн, а також економічні ризики для місцевої громади. Про це розповіли активісти під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Місцеву громаду про будівництво комплексу не повідомили. Детальної інформації щодо плану забудови території у вільному доступні також немає. «Ми розпочали судову справу проти ініціаторів забудови. Першу інстанцію ми виграли – вони не надали плану забудови і не з’явились на жодне засідання», – розповіла Іріс Дельсоль, представниця ініціативної групи Free Svedovets. Наступне засідання відбудеться 18 квітня у Львівському апеляційному адміністративному суді.
Курорт планують побудувати на 22 тисячі туристичних місць та 5 тисяч робочих місць. «Тобто це велике туристичне містечко високо в горах, близько 30 тисяч населення, яке призначене для проживання тільки туристів. Цей курорт буде величезним конкурентом за природні ресурси», – зазначила Оксана Станкевич-Волосянчук, кандидат біологічний наук, експерт-еколог ГО «Екосфера». «У нас немає орної землі. Наші жителі живуть лише за рахунок полонин – вони збирають чорницю, брусницю, лікарські трави і за рахунок цього виживають зиму. Ця забудова принесе нам колосальні збитки – мільйони гривень», – наголосив Валерій Павлюк, підприємець, депутат с. Лопухів.
Оцінка Національної академії наук, окремих інститутів та громадських організацій показала, що будівництво загрожує 92 видам рослин, занесеним до Червоної книги України. «Ця територія – своєрідний парк льодовикового періоду. Це унікальна територія не лише з точки зору біорізноманіття, але і гідроморфології, геоморфології території Карпат», – пояснив Богдан Проць, кандидат біологічних наук, координатор природоохоронної діяльності.
Будівництво створює низку екологічних ризиків – лавини, селеві потоки тощо. Також це матиме суттєвий вплив на перерозподіл води у регіоні. «Є підозри, що водний ресурс буде перекочуватись до Буковелю і таким чином буде зменшено відсоток води, який буде отримувати транскордонна річка. Для громад, які знаходяться нижче по течії – це матиме катастрофічні наслідки», – деталізував Богдан Проць.
Альтернативою такому масштабному будівництву може стати розвиток сталих видів туризму у регіоні. «Це маленькі курорти, екотуризм, сільський туризм, розвиток сільської економіки, де можлива побудова різних кластерів, які можуть об’єднувати і маленькі приполонинні господарства, виробництво місцевих продуктів, які будуть пов’язані з туризмом, розвиток сфери послуг», – розповіла Оксана Станкевич-Волосянчук.
«Моя пропозиція – зібрати на основі Підкомітету [Підкомітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у сфері екології] громадські організації, голову Рахівської облдержадміністрації, голову облдержадміністрації Закарпаття, голову Тячівської райдержадміністрації, міністра екології і зробити процес публічним, щоб люди бачили, що відбувається на їхній території», – зазначив Андрій Немировський, народний депутат України (фракція «Блок Петра Порошенка»), голова Підкомітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у сфері екології.