Ромська громада закликає державу активізувати виконання постанови Верховної Ради від 2004 року «Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів». На цьому наголосили активісти української ромської громади на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі з нагоди Міжнародного дня голокосту ромів. Серед іншого, постанова передбачає виплату компенсації ромам, які пережили геноцид з боку військ нацистської Німеччини під час окупації України, а також встановлення місць та кількості жертв етноциду ромів у роки Другої світової війни на території України.
Вчора, 2 серпня, у всьому світі відзначали День пам’яті жертв голокосту ромів. Цього дня у 1944 році в нацистському таборі смерті Освенцим (Аушвіц- Біркенау) в газових камерах були вбиті 2897 ромів. Безпосередньо на території України німецько-окупаційні війська вбили до 100 тисяч осіб ромської національності.
Сергій Єрмошкін, голова правління Одеського обласного ромського конгресу, секретар Ромської ради України, зазначив, що роми, які постраждали від етноциду під час Другої світової війни, вже отримують компенсації від Німецького федерального фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє». На конференції ромської громади з нагоди Дня голокосту ромів постановили підняти питання про компенсації для ромів і з боку держав-правонаступниць країн-союзниць Третього Рейху, які окуповували певні частини території України, а для ромів, які постраждали внаслідок репресивних дій радянської влади – від Російської Федерації, правонаступниці СРСР.
«Ми написали низку звернень до Міністерства культури, архівів СБУ та інших архівних установ, Міністерства освіти України, для того, щоб ця трагедія не була забута. […] На жаль, більшість жертв досі не ідентифіковані. Поодинокі небайдужі люди намагаються це документувати. Ця робота тільки розпочинається», – зазначила Олена Фюдр, голова Черкаської обласної ГО «Народна довіра Черкащини». «Ми просимо Український інститут національної пам’яті та Інститут історії України НАН України створити науково-дослідницький центр, який, за участі і фахівців-ромів, буде займатися дослідженням репресій щодо ромської громади у 1939-45 роках з боку нацистів, і у 1920 – 1956 роках – з боку радянської влади», – додав Сергій Єрмошкін.
Ромська громада закликає також скасувати чинну Ромську стратегію (Про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року) через численні недоліки цього документу. «Ми пропонуємо просто скасувати її [Стратегію] – Президент і Кабмін мають право на це, натомість, повернутися до проекту державної цільової програми, який ми розробили ще в 2009 році – із прописаними джерелами фінансування, прогнозними показниками кількісними і якісними», – зазначив Сергій Єрмошкін.
Ромські громадські діячі закликають також залучати фахівців-представників ромської громади до роботи над усіма державними рішеннями у сфері політики щодо ромської громади. «Ми хочемо відійти від критики влади. Влада – це ми, і ми її формуємо, і ми повинні бути відповідальні. Ми зараз дивимося, де спільно недопрацьовуємо, і пропонуємо вирішувати ці питання спільно», – зазначила Олена Фюдр.
