Menu

Успіхи самоорганізації мешканців та легалізація працевлаштування у Мереф’янській громаді

Веніамін Сітов у проекті УКМЦ «Речники громад». УКМЦ 20.09.2018

WATCH IN ENGLISH

Як переконати мешканців всіх багатоквартирних будинків створити ОСББ, навіщо потрібні об’єднання будинків, як виводити ринок праці з тіні, оптимізувати податки та збільшити надходження до бюджету –  розповів голова Мереф’янської міської об’єднаної громади Веніамін Сітов у проекті УКМЦ-DOBRE “Речники громад”.

У Мереф’янській міській громаді вибори відбулися 31 липня 2016 року. Це була одна з перших громад Харківської області. До складу ОТГ увійшло сім населених пунктів, де проживає понад 25 тисяч людей.

У Мереф’янській громаді не залишилося жодного домоволодіння, мешканці якого не створили орган самоорганізації. До дев’яти об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) входить 112 багатоповерхівок, до дев’яти районних комітетів органів самоорганізації населення (РК ОСН) – 9 234 приватних домоволодінь. Більше того, ці організації почали писати і подавати проекти.

ОСББ: Отримали удвічі більше, ніж заплатили

За словами Веніаміна Сітова, раніше лише близько половини мешканців сплачували за утримання будинку. Більшість із цих коштів йшли на оплату податків комунального підприємства. Тим, що залишалось, каже, «латали» дірки. Мешканці були не задоволені, адже ніяких змін не відбувалося.

Перше ОСББ «Мрія», до складу якого увійшло 9 будинків, створили в одному із сіл. Люди обрали собі керівника, який розпочав активну роботу. Відсоток сплати за утримання будинку сягнув майже 100% позначки, почалися ремонти та облаштування території. Тоді у Мереф’янській громаді побачили, що самоорганізація населення дає результати. У виконкомі допомогли створити план об’єднання будинків, який би покривав усю територію ОТГ.

«Ми запропонували людям три варіанти. Перший – будинки залишаються у комунальному підприємстві, і нічого не змінюється, не ремонтується. Другий варіант – один будинок це одне ОСББ, але плата за обслуговування нараховується вища. І третій – об’єднуватися кількома будинками, щоб оплата була найбільш оптимальною», – говорить Веніамін Сітов.

Під час визначення тарифу за квартплату до суми місцева влада запропонувала додати 84 копійки за квадратний метр, які витрачатимуть тільки на ремонти. У рамках прийнятої депутатами програми таку ж суму пообіцяли додавати із бюджету громади.

«Люди назбирали 300 тисяч гривень, таку ж суму ми виділили з бюджету. 600 тисяч гривень на ремонти будинків –  такого не було ніколи. Десь ремонтували дахи, міняли вікна, двері у під’їздах. Люди побачили, що це працює і почали платити більше. Дійшли до цифри 700 тисяч гривень. Тоді ми потрапили в програму підтримки ОСББ від Програми розвитку ООН. За рік у нас власних коштів ОСББ було 1,2-1,4 мільйони гривень, плюс 1 мільйон гривень від програми. Це колосальні кошти, яких Мерефа раніше не бачила”.

Районні комітети органів самоорганізації: люди самі відповідають за свої вулиці

Побачивши успіхи об’єднань багатоквартирних будинків, подібну систему запропонували і приватним домоволодінням – створення районних комітетів органів самоорганізації населення.

«Після реформи ОСББ, ми побачили, як люди почали системно працювати і контролювати всі процеси. Ми вирішили, що не треба «вигадувати велосипед» – розділили приватні домоволодіння також за територіальною ознакою та організували комітети», – каже Веніамін Сітов.

Два РК ОСН об’єдналися у селах, ще сім створили у Мерефі. Тепер комітети відповідають за розчистку і посипання доріг у зимовий час, благоустрій території. Наприклад, спільними зусиллями почистили та облаштували близько півсотні криниць.

«Люди почали облаштовувати території. Ми їх мотивуємо бути небайдужими, робити все разом. Якщо потрібен дитячий майданчик, то ми його купили, привезли. А людей просимо організуватися і допомагати встановлювати», – додає голова громади.

Офіційне працевлаштування: переконувати, а не карати

Після об’єднання бюджет Мереф’янської громади виріс утричі. Сьогодні, порівняно з минулим роком, власні надходження становлять 137%. За словами Веніаміна Сітова, у громаді моніторять та аналізують усі можливі напрямки надходження податків та слідкують за тим, аби якнайкраще заощадити витрати. Голова громади наводить приклад: за рахунок будівництва твердопаливної котельні на базі школи можна заощадити на опаленні.

Завдяки співпраці з Державною фіскальною службою та підприємцями, у Мереф’янській міській громаді зуміли збільшити надходження від податку на доходи з фізичних осіб та єдиного податків. За словами Веніаміна Сітова, громада має 99% сплаченого земельного податку.

Окрім того, у Мереф’янській ОТГ активно працюють над легалізацією робочих місць. Цим займається інспектор праці та спеціальна комісія.

«Податок на доходи фізичних осіб прийшов у громаду тільки після об’єднання, тому ми стали більш зацікавлені у ньому. За рік ми легалізували близько 200 робочих місць. І це тільки початок. Ми плануємо збільшити цей показник у декілька разів».

Для переконання у Мереф’янській громаді використовують просвітницькі та інформаційні методи, а не покарання. Людям показують, як сумлінна сплата податків впливає на благоустрій громади і розповідають про те, що штрафи за «тіньовий» бізнес в рази вищі.

«…Треба планувати стратегічні речі…»

«Після об’єднання наш бюджет збільшився утричі. І реформа дала нам спроможність. Звісно, ми розуміємо, що ми повинні самі вміти знаходити джерела і ресурси. І ми це робимо».

У жовтні Мереф’янська громада планує прийняти стратегію розвитку до 2027 року. До її підготовки активно залучали людей – на засідання приходили громадські організації, представники ОСББ і РК ОСН, навчальних закладів, бібліотек, активні жителі громади.

«Ми намагалися налаштувати громадськість на те, що треба планувати стратегічні речі, які дадуть поштовх до сталого розвитку. Адже багато учасників говорили про особисті проблеми – де у кого освітлення на вулиці немає абощо».

Громада розробляє план генеральної забудови і починає шукати ідеї для проектів – наприклад, комплекс для сортування і переробки відходів, який вважають привабливим для інвестора. Також хочуть створювати фермерські ринки для сприяння розвитку малого бізнесу.