Menu

Реформа чи нові бар’єри? Що показало опитування органів місцевого самоврядування

Чи стане реформа публічних інвестицій драйвером відновлення для українських громад?

За даними опитування 523 громад, 80% з них мають затверджену стратегію розвитку, 86,4% сформували середньостроковий план публічних інвестицій, а 72,1% створили єдиний проєктний портфель. Втім, лише 3,4% громад зазначили, що можуть реально прогнозувати обсяги коштів, які надійдуть із державного бюджету, а 42,6% вважають фінансування з держбюджету абсолютно непрогнозованим.

Це дослідження, яке було проведено Інститутом громадянського суспільства спільно з Всеукраїнською асоціацією об’єднаних територіальних громад та Всеукраїнською асоціацією громад, показало, якою є оцінка реформи системи управління публічними інвестиціями з боку місцевого самоврядування, і дозволило визначити проблемні точки для подальшого корегування.

На брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі організатори дослідження звернули увагу тенденцію щодо поглиблення диспропорцій у розвитку територій. Великі міста мають належну кадрову та фінансову спроможність для підготовки проєктів за новими правилами, тоді як сільські, прифронтові чи окуповані громади стикаються з гострим браком фахівців. Про це свідчать результати опитування: 38,4% респондентів відмітили поглиблення асиметрії між сильними та слабкими громадами через неможливість малих територій самостійно готувати, оцінювати та співфінансувати вартісні проєкти, 25,8% вказали на зростання витрат бюджетів та міжнародних донорів на безпосередню підготовку проєктної документації, а 18,4% громад, які взяли участь в опитуванні, визнали втрату доступу до коштів міжнародних партнерів. При цьому 78,2% опитаних громад зазначили, що ніколи не мають доступу до зовнішньої технічної допомоги, а 77,6% –  ніколи не залучали незалежних кваліфікованих експертів.

Директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства» Анатолій Ткачук пояснив, що публічні інвестиції є інструментом політики і не можуть домінувати над політикою регіонального розвитку.

«Проєкт, який випливає із стратегії громади покращити якість навчання в школі, складається з різних елементів. Один елемент – це заміна вікон, інший – це вчителі, нові методики… І якщо ми розділяємо один великий проєкт, виділяємо з нього окремо ремонт і його профінансували, а решту не профінансували, ми не досягнули результату. І під це Європейський Союз ніколи грошей не дасть, тому що Європейський Союз фінансує не проєкт, він фінансує вирішення проблеми, а проєкт є інструментом вирішення проблеми», – розповів експерт.

У Всеукраїнській асоціації ОТГ переконані: реформа управління публічними інвестиціями має працювати для громад, а не створювати для них нові бар’єри. Сьогодні ж замість очікуваного спрощення громади часто стикаються зі складними процедурами, надмірною бюрократією та дефіцитом кадрової спроможності. Особливо це відчувають малі сільські громади, а також громади прифронтових і деокупованих територій.

«Реформа має відкривати можливості, а не створювати нові бюрократичні бар’єри для ОМС. Громадам необхідна посилена методологічна підтримка для успішного залучення інвестицій. Ефективне відновлення можливе лише через синергію між центральною владою та спроможними громадами!», – заявила з цього приводу експертка Платформи «Економіка та інвестиції» Ольга Будейчук.

Проаналізувавши стан реалізації реформи, експерт назвали пріоритетні напрями її адаптації до європейських вимог. Зокрема, Міністерству фінансів пропонується запровадити стабільне та прогнозоване середньострокове планування фінансової рамки для громад, Мінрозвитку – впровадити диференційований підхід та спрощені процедури для малих інфраструктурних і безпекових проєктів (вартістю до 5 мільйонів гривень чи 100 тисяч євро), а профільним відомствам та Агенціям регіонального розвитку створити механізми реального доступу органів місцевого самоврядування базового рівня до зовнішньої технічної допомоги та експертної підтримки.

Крім того йдеться про забезпечення систематичного, а головне – завчасного навчання працівників органів місцевого самоврядування, та необхідність законодавчого закріплення спрощених процедур для малих об’єктів з посиленням парламентського контролю за дотриманням рівного доступу всіх громад до інструментів управління публічними інвестиціями.