Громадські активісти та нардепи закликають включити альтернативний законопроект про захист прав викривачів інформації № 4038а до порядку денного сесії Верховної Ради та проголосувати його у першому читанні. Про це заявила група підтримки законопроекту на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Законопроект передбачає створення захищених каналів передачі інформації для викривача, надання захисту від звільнення та інших методів тиску, а також, якщо завдяки викриттю вдалося повернути в бюджет певні кошти – фінансову винагороду для викривача у розмірі 10% від цієї суми. Передбачене також відшкодування витрат на послуги адвоката та інші види правового захисту, якщо у викривача буде така необхідність. «Основні ідеї цього законопроекту є світовою практикою […]. Наш комітет одразу схвалив законопроект як такий, що відповідає антикорупційному законодавству, та рекомендував ухвалити його в першому читанні, але жоден інший комітет ініціативу не підтримав», – зазначив Єгор Соболєв, народний депутат України від фракції Об’єднання «Самопоміч».
За словами учасників брифінгу, основний законопроект про захист прав викривачів, розроблений Національним агентством з питань запобігання корупції, недостатньо якісний та не відповідає міжнародним нормам. Вони також звернули увагу на неефективність роботи відділу з питань політики у сфері захисту викривачів, який є частиною структури НАЗК.
Зараз канали передачі інформації викривачів на національному рівні є незахищеними, а сама процедура звернення часто ускладнюється внаслідок технічних та бюрократичних особливостей роботи державних органів, розповів Олександр Калітенко, експерт з аналізу політики Transparency International Україна. «Ми зараз можемо опинися на роздоріжжі: або ми будемо гарною країною з гарними практиками захисту викривачів, такими, наприклад, як у Південній Кореї, або ми повернемося до рівня Індії десь 5-10 років назад, коли викривачів катували, вбивали, завдавали фізичного насильства тощо», – застеріг Олександр Калітенко.
Лариса Гольник, колишня суддя Октябрського районного суду міста Полтава, навела власну історію як приклад того, що права викривачів в Україні захищені погано. У 2014 році вона повідомила про тиск з боку голови суду Олександра Струкова, який провадився з метою змусити її за хабар ухвалити «правильне» рішення у справі корупційного порушення мера Полтави Олександра Мамая. «Ставши на шлях викриття корупції, я на собі відчула, наскільки є жахливим, коли тебе переслідують за дотримання закону та дотримання і виконання своїх обов’язків», – зазначила Лариса Гольник.
Журналістка-розслідувачка проекту «Слідство.Інфо» Євгенія Моторевська зазначила, що той час, коли в Україні вчиняється тиск на викривачів, в США не тільки існує система захисту викривачів, а й передбачені значно жорсткіша кримінальна відповідальність саме за тиск на викривача.