Лідером демократичності міського самоврядування у 2018 році стали Чернівці – за підсумками цьогорічного «Індексу демократичності міст», місто отримало показник 90%. Найнижчий показник має Житомир – 29%. За підсумками індексу, загальний середній рівень демократичності українських міст зріс на 17% – порівняно з аналогічним періодом у 2016 році, і в 2018 складає 55%. Такі результати представили експерти Українського незалежного центру політичних досліджень під час презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі. У рамках дослідження проаналізували усі 24 обласні центри та загалом 300 рішень місцевих рад. Дослідження охоплює період з травня по серпень 2018 року.
Мета дослідження – оцінити демократичність процедур міських рад та можливість громадян впливати на прийняття рішень.«У державному бюджеті на 2019 рік заплановано, що більше 50% коштів будуть знаходитися в управлінні органів місцевого самоврядування. До кінця 2018 року більше ніж 760 тисяч гектарів землі мають бути передані в управління об’єднаним територіальним громадам. Все більше повноважень Уряд та Верховна Рада передають міським радам, усі ключові сервіси, які необхідні громадянам уже забезпечуються місцевим самоврядуванням, а якість життя людей залежить від якості роботи міської ради та міського голови. Тому важливо побачити, наскільки місцева влада є підзвітною громадянам, наскільки вона залучає потенціал громадян до прийняття рішень», – пояснив Максим Лациба, директор проекту USAID «Громадяни в дії».
Найкращі показники демократичності, після Чернівців, мають Київ (76%), Хмельницький (75%), Львів (70%) та Краматорськ (66%). Найгірші показники продемонстрували Харків (38%) і Житомир (29%). «Житомир є єдиним обласним центром України, який не має статуту територіальної громади – тобто, громадяни позбавлені права ініціювати та проводити громадські слухання, подавати місцеві ініціативи на розгляд міської ради; не існує процедури проведення загальних зборів», – пояснив Максим Лациба.
Серед інструментів місцевої демократії, які найчастіше практикуються у досліджених містах – бюджет участі (21 місто), електронні петиції (15 міст), місцеві ініціативи (4 міста) та громадські слухання (3 міста). Щодо підзвітності та прозорості діяльності міських рад, то 7 міст ухвалили положення про звітування міського голови та депутатів, 7 міст – регламенти міських рад, 5 міст – положення про депутатські комісії.
Серед інструментів, які використовують органи влади для перешкоджання участі громадян у прийнятті рішень – блокування місцевих ініціатив та громадських слухань шляхом завищення кількості необхідних підписів у тисячі разів. Такі практики зафіксували у Кропивницькому, Одесі, Рівному, Харкові, Сєвєродонецьку та Чернігові. На противагу, за власною ініціативою місцева влада запровадила процедури консультацій з громадськістю у Запоріжжі, Києві, Краматорську, Кропивницькому, Львові, Хмельницькому та Чернівцях. Процедура громадської експертизи діє у Вінниці, Києві, Краматорську, Одесі, Хмельницькому та Чернівцях. Ефективність цих процедур експерти оцінюють у 80% та 85% відповідно. Рівень ефективності електронних петицій оцінили у 94%, бюджету участі – у 85%, статуту громад – 69%, регламенту міської ради – 63%. Найменш ефективним є виконання регламенту виконавчого комітету – 28% та проведення загальних зборів громадян за місцем проживання – 31%.
Ігор Хацевич, керуючий справами Секретаріату Київської міської ради, розповів, що зараз міста дедалі частіше з власної ініціативи впроваджують нові інструменти та обмінюються досвідом. При цьому, впровадження демократичних інструментів створює виклики для місцевої влади – часто доводиться шукати компромісні рішення, які б влаштовували усізацікавлені сторони з-поміж громадськості та відповідали стратегічним інтересам міста. «Секрет успіху міста Київ в тому, що з 2015 року ми шукаємо компроміси. Це видно по тому,як ми змінюємо та модификуємо найновіші інструменти місцевої демократії. […] Проте представникам міської влади варто навчитися правильно реагувати на посили, які ми отримуємо завдяки цим інструментам. Ця проблема характерна для усіх міст», – зауважив він.
Екперти підкреслили, що успіх місцевої демократії значною мірою залежить від комунікації як місцевих органів влади різних міст для обміну досвідом, так і від більш активної взаємодії між органами місцевого самоврядування і громадою. «Сьогодні необхідно пояснювати людям, які повноваження мають органи місцевого самоврядування, що таке делеговані, що таке власні[повноваження]. Адже часто у контексті децентралізації ми говоримо лише про гроші, які передадуть на місця. […] І представники органів місцевого самоврядування, і громадяни мають разом займатися розвитком своєї громади», – підсумувала Наталія Бескупська, експерт всеукраїнської недержавної організації «Асоціація міст України».
