Menu

Для Одеси і Херсона характерні прагматичний підхід до євроінтеграції та велика кількість «нейтральних» – дослідження

Презентація дискусійної записки «Як бачать євроінтеграцію одесити та херсонці?» УКМЦ 06.11.2018

WATCH IN ENGLISH

Після подій 2014 року відверті проросійські настрої в Одесі та Херсоні послабшали, але поки що значна кількість мешканців залишаються «нейтральними» або євроскептичними. Щоб змінити ситуацію на краще, необхідна ширша комунікація про суть євроінтеграційних змін. Такі основні висновки дискусійної записки «Як утримати південь України на шляху євроінтеграції», презентованої Центром «Нова Європа» на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Документ підготували на основі даних соцопитувань, фокус-груп та публічних дискусій, проведених у цих містах.

Поки що Одеса і область є найбільш євроскептичним регіоном, після Харкова. За даними соцопитування, результати якого оприлюднила група «Рейтинг» на початку 2018 року, проти євроінтеграції виступають 50% одеситів, 24% підтримують її, решта – «нейтральні». При цьому, на початку 2016 року прихильників євроінтеграції в Одеській області було 40%. У Херсоні, за результатами цього ж соцопитування, проти євроінтеграції висловилися 36% респондентів, але «за» майже удвічі більше, ніж в Одеській області – 43%.

Характерною рисою обох міст є значна кількість громадян з «нейтральними» поглядами. Це можуть бути і ті, хто справді займає таку позицію, і громадяни, які не бажають відкрито висловлювати свою проросійську позицію.

«Ми звернули увагу, що часто люди асоціюють ЄС із НАТО. Вони розуміють, що це окремі структури, але вважають, що Україна може інтегруватися до ЄС, тільки якщо інтегруватиметься і в НАТО, хоча це не так. Ми також звернули увагу, що Одеса є своєрідною «державою у державі»: є багато місцевих зацікавлених груп, які вирішують усі питання; офіційні особи – частина цієї системи, але не єдині, від кого ці рішення залежать. І ці місцеві групи не позиціонують себе як «проєвропейські» чи «антиєвропейські», а як «одеські», – зазначив Леонід Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа». Також, за його словами, і в Одесі і в Херсоні місцева влада часто пояснює усі проблеми недопрацюваннями центральної влади, натомість усі успіхи на місцях подає як власні заслуги. «Багато людей і в Одесі і в Херсоні казали, що їхні сумніви у доцільності європейської інтеграції спричинені частково тим, що вони розчаровані діями центральної влади і Президента, які асоціюються з євроінтеграційними реформами», – додав Леонід Літра.

Для обох регіонів характерний прагматичний підхід до визначення своєї позиції – люди орієнтуються на те, які конкретні переваги отримають особисто вони внаслідок європейської інтеграції. «В Одесі нас запитували, дослівно «А что я буду с этого иметь?». Тому потрібно говорити про конкретні цифри і конкретні приклади – успішних експортерів, успішних фермерів, університетські програми обміну», – зазначила Катерина Зарембо, заступниця директора Центру «Нова Європа». Позитивні асоціації з ЄС у регіоні – програми співпраці з європейськими університетами, безвізовий режим та деякі реформи, зокрема, відкриті реєстри.

В Одесі люди часто не сприймають Росію як загрозу для безпеки регіону, натомість є такі побоювання щодо Придністров’я. «У Херсоні ситуація інша – там гостро відчувається близькість до Криму, Херсон відчуває себе останнім безпековим форпостом. Також серед громадянського суспільства є сприйняття регіону як «вітрини позитивних змін» – що якщо у Херсоні відбудуться позитивні зміни, це буде позитивним показником для всієї країни», – зазначила Катерина Зарембо.

В аналітичній записці відзначають, що в обох містах після 2014 року активізувалося та зміцніло громадянське суспільство. Водночас, в Одесі на підтримку і захист цих активних громадян готові ставати менше, ніж у Херсоні. «Насправді ситуація дуже серйозна. Якщо говорити про Одесу, тільки з початку року було 14 нападів на громадських активістів. Нас дуже непокоїть, що це має невеликий розголос не лише в цілому по країні, а й в самій Одесі. У Херсоні дещо інакше, але також важко говорити про підтримку «всі за одного», – зазначила Катерина Зарембо.

Юріс Пойканс, Надзвичайний та Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні, у своєму коментарі зазначив, що низька підтримка євроінтеграції може бути тісно пов’язана з незадоволенням діями центральної влади, яка асоціюється з євроінтеграцією. «Те ж саме відбувалося у моїй країні. Що більше підтримують уряд – тим краще сприймають ЄС […] Люди завжди мають великі очікування після революцій, і, певно, очікували глибших змін. Коли очікування не виправдалися – розчарування у більш євроскептичних регіонах настало швидше. Звісно, центральному уряду важливо звертати більше уваги на процеси і настрої у регіонах. Потрібно більше досліджень, а також більше візитів офіційних представників ЄС у ці регіони, щоб пояснювати, наскільки різноманітним і складним є сам Європейський Союз», – зазначив Юрій Пойканс.

На думку Давіда Стуліка, прес-аташе Представництва Європейського Союзу в Україні, Південь у майбутньому поступово стане більш проєвропейським. «Щодо євроінтеграції, за цей регіон я спокійний, тому що Південь відрізняється від Сходу тим, що там є середній клас – малий і середній бізнес. Ці люди бачать до чого призвела авантюра з “рускім міром” і ніхто такого не хоче. Крім того, там є фермерство. […] Завдяки європейським сертифікатам відкриваються нові ринки, відбувається збільшення інвестицій – в основному у Миколаївській і Херсонській області. І чим більше зростатиме торгівля, взаємні економічні контакти – тим більшою буде ставатиме ця група. А середній клас у кожному суспільстві є базою демократичного устрою», – пояснив він. Крім того, настрої будуть змінюватися, коли краще налагодиться сполучення з ЄС і більше місцевих мешканців почнуть подорожувати до Європи.

Зоя Казанжи, письменниця, експертка з комунікацій проекту «Комунікація Європи в Україні» агенції E’COMM, зазначила, що зараз в Одесі, попри поширений стереотип, українська мова все більш присутня у публічному житті. «Цієї проблеми взагалі немає для молодого покоління – вони розмовляють українською російською і англійською. 92% батьків цього року написали заяви у класи з українською мовою навчання. У єврейській школі [обираючи між російською і українською] батьки сказали, що їм потрібні англійська, іврит і українська – це суто прагматичний підхід до майбутнього своєї дитини», – розповіла Зоя Казанжи. Вона зазначила також, що хоча в Одесі «проукраїнськість» зазвичай дорівнює «проєвропейськості», але російськомовність не завжди є маркером проросійської позиції.

За її словами, для посилення проєвропейських настроїв серед людей важливо, щоб вони або їхні найближчі знайомі з власного досвіду відчули різницю між життям у Європі та в Україні. «Люди повинні побачити це своїми очима і послухати. Телебачення має великий вплив, але ще більший вплив – коли це сказав той, кому ти довіряєш […] Потрібно пояснювати і возити на екскурсії бабушок, тому що молоді і самі доїдуть», – зазначила експертка.

Також, наголосила Зоя Казанжи, необхідна активніша комунікація між Києвом і регіонами, тому що зараз столиця надто зосереджена на власному порядку денному і на ситуацію у регіонах не звертають достатньо уваги.