ГОЛОВНЕ
Заступник голови Єврокомісії Андрус Ансіп на тлі підготовки ЄС до виборів в Європарламент в травні 2019 року обвинуватив Росію в тому, що вона є основним джерелом дезінформації для європейських країн. Глава дипломатії ЄС Федерика Могерині також закликала захиститися від дезінформації, яка “розбурхує ненависть, розкол і недовіру до демократії”. Влада Словаччини видворила з країни російського дипломата, оскільки отримала дані про те, що він збирав розвіддані.
Україна звернулася до підписантів Будапештського меморандуму з вимогою провести термінові консультації для забезпечення повного дотримання зобов’язань та негайного припинення агресії РФ проти України.
Президент Петро Порошенко закликав країни-партнери посилити санкції проти Росії і збільшити присутність НАТО в Чорному і Азовському морях. “Заяви США, G7, Європейського Союзу, інших союзників і дуже сильні слова – це потужна підтримка України. Але, незважаючи на ці потужні заяви західних партнерів, Путін продовжує діяти. І в цій ситуації ми повинні мати більш тісну координацію і також діяти “, – сказав П.Порошенко. Він також зазначив, що діяти – це не означає оголошувати війну. “Ми – мирна країна і я – людина миру. Ми просто хочемо захистити наш суверенітет і територіальну цілісність і незалежність. Але діяти – значить, вводити нові санкції проти Росії, пакет санкцій за Азов”, – наголосив президент.
Голова європейської дипломатії Федеріка Могеріні заявила, що наразі в ЄС триває обговорення додаткових обмежувальних заходів проти Росії, але говорити про конкретні санкції поки що рано. Посол ФРН в Україні Ернст Райхель повідомив, що наразі у країн ЄС відсутній консенсус щодо запровадження нових санкцій проти Росії. «Можемо сказати, що багато держав-членів, зокрема й наша країна, вважають, що було б контрпродуктивно зараз додавати напруження шляхом введення нових санкцій, коли і так напруження досягло значного рівня», – заявив посол. Міністр МЗС України Павло Клімкін заявив, що найкращім обмежувальним заходом проти РФ було б блокування «Північного потоку – 2». Радник президента США з нацбезпеки Джон Болтон заявив, що влада США негативно ставиться до будівництва газопроводу “Північний потік-2” і розглядає різні можливості для протидії реалізації цього проекту.
Брюссельський кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Джозвяк повідомив, що посли ЄС у середу вирішили запровадити санкції проти 9 осіб, відповідальних за організацію “виборів” в ОРДЛО. Міністри закордонних справ ЄС мають затвердити це рішення 10 грудня.
Президент Петро Порошенко повідомив, що об’єднавчий собор зі створення помісної Української православної церкви відбудеться 15 грудня в соборі св. Софії в Києві. “Цей собор затвердить статут нашої нової церкви. Цей собор обере предстоятеля”, – додав Петро Порошенко.
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон про державний бюджет на 2019 рік. «Ми ухвалили його (держбюджет), дотримавшись усіх вимог, – до 1 грудня. Це гарантує нам макрофінансову підтримку наших міжнародних партнерів», – заявив Андрій Парубій.
Міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко повідомив, що ситуація на Одеському припортовому заводі і далі погіршується, тому до його кризового контролю найближчим часом може бути підключений відібраний Фондом держмайна на конкурсі інвестрадник Pericles Global Advisory. Він зазначив, що відібраний інвестрадник має рекомендації Goldman Sachs. “Думаю, у них є набір таких людей, які можуть запровадити такий кризовий контроль над підприємством, зокрема на посадах менеджменту”, – сказав Саєнко.
«Наші гроші» повідомляють, що холдинг “ДТЕК” в січні-вересні 2018 року отримав показник EBITDA майже на чверть вищий, ніж роком раніше. EBITDA (операційний прибуток до сплати процентів, податків та амортизації) за дев’ять місяців 2018 року становить 19,00 млрд гривень. У порівняні з EBITDA у розмірі 7,33 млрд гривень за три квартали 2016 року показник виріс в 2,6 рази. Журналісти наголошують, що суттєве збільшення прибутків ДТЕК почалося після запровадження формули «Роттердам+».
Громадська коаліція за скасування мораторію на землю закликала владу скасувати мораторій на продаж с/г земель. «По-перше, Україні загрожують колосальні фінансові збитки через масові позови до ЄСПЛ. За оцінками правників, обсяги відшкодувань для кожного з наступних позивачів можуть сягати від 2 тисяч до 75 тисяч євро. У масштабах майже 7 млн власників підмораторних земель це – значний тягар штрафних виплат на Державний бюджет. По-друге, Україні загрожують серйозні іміджеві втрати. Україна постає як країна, де масово порушуються права людини та не діють закони (адже рішення ЄСПЛ є обов’язковим до виконання). По-третє, усі причетні до збереження статус-кво щодо мораторію депутати та посадовці мають бути готовими до того, що відповідати доведеться персонально. Про це свідчить Ст. 382 Кримінального кодексу України, де у п.4 прямо сказано, що «Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини … карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років».
Нардеп Надія Савченко, обвинувачена у державній зраді, знову оголосила про голодування. “Я буду продовжувати сухе голодування доки мене не відвезуть в банк, доки я не поновлю електронний ключ, не подам декларацію до НАЗК, доки мені не дозволять відвідування моєї сестри, моєї матері, моїх помічників народного депутата у вільному доступі”, – заявила вона.
Партія “УКРОП” офіційно висунула позафракційного народного депутата Олександра Шевченка кандидатом на виборах президента України, що відбудуться в березні 2019 року.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Порошенко назвав дату об’єднавчого собору українських церков (46 публікацій у ЗМІ)
- Україна терміново скликає підписантів Будапештського меморандуму (35 публікацій у ЗМІ)
- Вашингтон вивчає варіанти протидії проекту “Північний потік-2” (27 публікацій у ЗМІ)
- ЄС запровадить санкції проти 9 організаторів незаконних виборів на Донбасі (26 публікацій у ЗМІ)
- Україна розглядає можливість розірвання договору з РФ щодо Азовського моря (11 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Україна звернулася до підписантів Будапештського меморандуму з вимогою провести термінові консультації для забезпечення повного дотримання зобов’язань та негайного припинення агресії РФ проти України. Про це йдеться у заяві МЗС України. “25 листопада 2018 року Російська Федерація здійснила черговий акт збройної агресії проти України шляхом збройного нападу на кораблі Військово-Морських сил України в Чорному морі та Керченській протоці. Цей зухвалий та підступний напад є продовженням збройної агресії проти України, розв’язаної Російською Федерацією 20 лютого 2014 року”, – йдеться у заяві. Вказується, що 27 листопада Міністерство закордонних справ України звернулося до країн-підписантів Будапештського меморандуму з вимогою проведення термінових консультацій з метою забезпечення повного дотримання зобов’язань та негайного припинення агресії РФ проти України.
Президент України Петро Порошенко закликає країни-партнери посилити санкції проти Росії і збільшити присутність НАТО в Чорному і Азовському морях. “Ми маємо збільшити присутність НАТО у Чорному морі, можливо, і в Азовському морі. Це було б дуже добре, і ми розраховуємо на це і запрошуємо кораблі НАТО для того, щоб забезпечити стабільність”, – сказав П.Порошенко в інтерв’ю міжнародній інформаційній агенції Bloomberg, повідомляє сайт президента в середу. Він наголосив, що гібридна війна Росії передбачає кібератаки на західні демократії, кампанії із дезінформації, спроби втручання на перебіг виборів у різних країнах, ембарго українських товарів, припинення поставок природного газу і, головне – “використання збройних сил проти суверенних і незалежних держав, зокрема й України”.
Президент України Петро Порошенко вже передав міжнародним партнерам пропозиції щодо введення санкцій стосовно Росії за агресію в Керченській протоці, повідомив заступник керівника головного департаменту з питань зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації президента України Сергій Лещенко. “Ми працюємо над розробкою нового пакета азовських санкцій, який включатиме і розширення санкцій, які вже ввели ЄС і США за будівництво Керченського моста… Президент вніс на розгляд наших партнерів тих осіб і суден, які були причетні до агресії в Керченській протоці, а також суддів і прокурорів, які брали участь у судових процесах щодо арешту наших незаконно затриманих моряків”, – розповів С. Лещенко під час круглого столу в Києві в середу.
Наразі в ЄС триває обговорення додаткових обмежувальних заходів проти Росії, але говорити про конкретні санкції поки що рано, заявила журналістам голова європейської дипломатії Федеріка Могеріні. “Як ви знаєте, нам у Європейському Союзі завжди потрібні дві речі для додаткових санкцій або для введення санкцій загалом. По-перше, це міцна правова основа”, – заявила Ф.Могеріні, відповідаючи на відповідне запитання журналіста. Вона зазначила, що в цьому пункті “ми можемо опиратися лише на інформацію, яка може бути передана державами-членами (ЄС – ІФ)”.
У Європейському Союзі тривають дискусії щодо можливості введення санкцій за агресивні дії Росії в Керченській протоці, повідомив посол ФРН в Україні Ернст Райхель. “Зараз також розглядається можливість введення санкцій за дії (Росії – ІФ) в Керченській протоці і ми можемо сказати, що вважаємо, що нашим безпосереднім завданням є не допустити подальшої ескалації цього конфлікту…Можемо сказати, що багато держав-членів, зокрема й наша країна, вважають, що було б контрпродуктивно зараз додавати напруження шляхом введення нових санкцій, коли і так напруження досягло значного рівня”, – сказав посол на круглому столі “Санкції проти Росії: як утримати європейську єдність?” у середу в Києві.
Посли ЄС у середу вирішили запровадити санкції проти 9 осіб, відповідальних за організацію “виборів” в ОРДЛО. Про це написав у Twitter брюссельський кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Джозвяк. “Посли ЄС прийняли рішення ввести санкції проти 9 осіб, відповідальних за організацію “виборів” на сході України в листопаді. Міністри закордонних справ ЄС затвердять це рішення 10 грудня” – написав він.
Влада США негативно ставиться до будівництва газопроводу “Північний потік-2” і розглядає різні можливості для протидії реалізації цього проекту, заявив радник президента США з нацбезпеки Джон Болтон. “Ми розмірковуємо над кількома варіантами, щоб створити перешкоди на шляху реалізації проекту “Північний потік-2”, – сказав Дж.Болтон у середу на прес-конференції, яку транслював телеканал C-SPAN. Раніше в Держдепі США заявили, що Євросоюз має відмовитися від проекту “Північний потік-2” у зв’язку з інцидентом у Керченській протоці.
НАДАННЯ ТОМОСУ УКРАЇНСЬКІЙ ЦЕРКВІ.
Об’єднавчий собор зі створення помісної Української православної церкви відбудеться 15 грудня в соборі св. Софії в Києві, повідомив президент України Петро Порошенко. “Собор відбудеться 15 грудня 2018 року”, – заявив П.Порошенко на Форумі місцевого самоврядування в Києві в середу. За словами президента, собор відбудеться в Софійському соборі, і на ньому буде обрано предстоятеля Української православної церкви та затверджено статут нової церкви. “Цей собор затвердить статут нашої нової церкви. Цей собор обере предстоятеля”, – зазначив П.Порошенко.
ЕКОНОМІКА.
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон про державний бюджет на 2019 рік. Про це він повідомив у Twitter. “Щойно підписав закон “Про державний бюджет України на 2019 рік”. Ми ухвалили його, дотримавшись усіх вимог, – до 1 грудня. Це гарантує нам макрофінансову підтримку наших міжнародних партнерів”, – написав Парубій.
Ситуація на Одеському припортовому заводі і далі погіршується, тому до його кризового контролю найближчим часом може бути підключений відібраний Фондом держмайна на конкурсі інвестрадник Pericles Global Advisory. Про це у кулуарах III міжнародного форуму корпоративних директорів повідомив міністр Кабінету міністрів, глава Міжвідомчої робочої групи з питань приватизації Олександр Саєнко, передає “Інтерфакс-Україна”. “Затримка (з приватизацією – Ред.) за часом призводить до накопичення дуже великої кількості проблем. Там (на ОПЗ – Ред.) можуть розпочатися безповоротні процеси”, – пояснив він необхідність якнайшвидшого залучення Pericles до вирішення проблем підприємства. Саєнко уточнив, що наразі за фінансової підтримки посольства США розглядається можливість підписання меморандуму між ФДМ, заводом і радником, щоб Pericles міг розпочати роботу і моніторити ситуацію на підприємстві.
Холдинг “ДТЕК” в січні-вересні 2018 року отримав показник EBITDA майже на чверть вищий, ніж роком раніше. Відповідні дані оприлюднені у звіті компанії за три квартали поточного року, повідомляють “Наші гроші”. В документі вказано, що EBITDA (операційний прибуток до сплати процентів, податків та амортизації) за дев’ять місяців 2018 року становить 19,00 млрд гривень. Це на 28% більше у порівняні з аналогічним періодом 2017 року. У порівняні з EBITDA у розмірі 7,33 млрд гривень за три квартали 2016 року показник виріс в 2,6 рази. Дохід ДТЕК за січень-вересень склав 119,81 млрд гривень. Чистий прибуток за цей період склав 3,40 млрд гривень.
Відкрита заява “Економічної правди” і Громадської коаліції за скасування мораторію на землю з приводу внесення законопроектів щодо продовження мораторію. Констатуємо, що у 5-ту річницю початку Революції Гідності робиться спроба продовжити мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, який не лише блокує розвиток української економіки, але й, за визначенням Європейського суду з прав людини, у своєму нинішньому вигляді порушує конституційні права українських громадян. Складається ситуація, що політики, які прийшли до влади із гаслами дотримання громадянських прав та європейського курсу, продовжують практику правового нігілізму, яку провадили їх “попередники”. Хочемо наголосити, що європейські цінності, які обстоювали на Майдані українські громадяни, – це не лише запровадження безвізового режиму. Це також і конституційні права всіх без винятку громадян України; це також і відповідальність влади (і кожного посадовця зокрема) за дотримання цих прав.