Система електронних публічних закупівель «ProZorro» допомагає державі щорічно зекономити близько 1 мільярда доларів. Про це заявив Василь Задворний, генеральний директор ДП «ПРОЗОРРО», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Завдяки тому, що ринок державних закупівель став відкритим, вартість входу на цей ринок стала малою […]. Це дозволяє будь-якому бізнесу працювати з державою і розширюватися, а для держави це економія. Чим більша конкуренція, тим більш вирівнюються ціни, за якими купує держава. Система «ProZorro» за рік в середньому економить державі – ми вже можемо говорити в середньому за 2,5 роки роботи – близько мільярда доларів, порівняно із запланованими витратами. У конкурентних процедурах ця економія є, у неконкуретних – майже немає, вона менша 1%», – зазначив Василь Задворний.
Він зазначив, що за 2018 рік до системи електронних торгів «ProZorro» приєдналися 50 тисяч нових підприємств. Щодня оголошують близько 4 тисяч закупівель. Станом на літо 2018 року, різні неурядові організації розробили 14 інструментів для бізнес-аналітики у системі.
Василь Задворний нагадав, що у цьому році в «ProZorro» запустили систему ризик-індикаторів, за якою працює Держаудитслужба. Україна стала першою в світі країною, де така система дозволяє виявляти не тільки процедурні порушення, а й ознаки порушення закону – змови між учасниками торгів, дроблення лотів тощо. У листопаді пройшов тестування інструмент з елементами штучного інтелекту для рекомендації тендерів постачальникам.
Зараз у системі розширюють кількість даних у машиночитному форматі – для зручності роботи користувачів. Зокрема, у машиночитному форматі додаватимуть рішення Державної аудиторської служби. «Вже за півроку ми будемо мати базу прецедентів рішень Держаудитслужби, ми зможемо проаналізувати, яким чином Державна аудиторська служба зазвичай реагує на певні порушення – для цього не потрібно буде завантажувати тонни PDF-документів», – деталізував Василь Задворний. Крім того, відкривають електронну тендерну документацію, готують інтеграцію системи з іншими державними реєстрами – Державної фіскальної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної казначейської служби.
Одне із важливих завдань на 2019 рік – вирішити питання із контролем за допороговими закупівлями. Цього року відповідний законопроект (№8265) Верховна Рада не прийняла. «250 тисяч закупівель залишаються в тіні – ми просто не знаємо, що там відбувається», – наголосив Василь Задворний.
Наталя Форсюк, директорка Національного секретаріату CoST Ukraine, експертка Програми розвитку ООН, розповіла, що для більшої зручності роботи аналітиків з “ProZorro” бажано інтегрувати у систему своєрідний «ідентифікаційний код» проектів, які би дозволяли знаходити усі договори, які стосуються, наприклад, великих інфраструктурних проектів. Зараз моніторити ці дані дуже складно.
Також, зазначила вона, часто на папері до закупівлі дорожніх робіт немає запитань, але насправді роботи були виконані або частково, або дуже неякісно, тож необхідно контролювати не лише саму закупівлю, але і її виконання. «Ми часто чуємо про те, скільки області використали коштів. Для мене це не показник – питання у тому, як вони їх використали. Коли дорогу кладуть на лід – це важко назвати ефективним використанням коштів, хоча це могла бути абсолютно прозора ефективна закупівля… і це не провина «ProZorro» – це проблема недоброчесності замовників і підрядників», – наголосила Наталя Форсюк.
За її словами, бажано відкрити інформацію про результати державного моніторингу якості виконаних дорожніх робіт, який накуповується через “ProZorro”. На це держава витратила 30 мільйонів гривень, але звітів про виконаний моніторинг у вільному доступі немає. «Якщо на об’єкті проводився моніторинг, який здійснювався замовником, він має бути доступним і публічним, щоб його можна було використовувати для запитів громадян, порівняння з результатами громадського моніторингу і так далі», – зазначила Наталя Форсюк.
Діана Зубко, керівниця проекту «Прозорість та доброчесність публічного сектору» Програми розвитку ООН, зазначила, що відкриті дані у системі електронних декларацій посадовців активно використовуються активістами і журналістами. У системі на сьогодні – близько 3 мільйонів документів. За результатами соцопитування ПРООН спільно з GfK Україна, 37% опитаних громадян (із 85% тих, яким відомо про існування системи) планують користуватися системою електронного декларування, коли вирішуватимуть, за кого голосувати на майбутніх виборах. За її словами, для уникнення «відкату» у відкритті даних, головне – активна позиція громадян, які вже стали активними користувачами даних.
Надія Бабинська-Вірна, експертка Програми розвитку ООН з відкритих даних, нагадала, що за результатами Open Data Barometer, цього року Україна увійшла у тридцятку країн-лідерів з розвитку відкритих даних серед країн, які приєдналися до Хартії відкритих даних. «Що стосується інформації про закупівлі та використання бюджетних коштів, Україна має одні найвищих показників. Якщо взяти детальніше будівництво, медицину чи планування бюджету, там, звісно, проблем більше», – зазначила експерт.
